10 Правил Эйнштейна, которые пригодятся в повседневной жизни!

1. Человек, который никогда не ошибался, никогда не пробовал сделать что-нибудь новое.

2. Образование — это то, что остается после того, когда забываешь все, чему учили в школе.

3. В своем воображении я свободен рисовать как художник. Воображение важнее знания. Знание ограничено. Воображение охватывает весь мир.

4. Секрет творчества состоит в умении скрывать источники своего вдохновения.

5. Ценность человека должна определяться тем, что он дает, а не тем, чего он способен добиться. Старайтесь стать не успешным, а ценным человеком.

6. Есть два способа жить: вы можете жить так, как будто чудес не бывает и вы можете жить так, как будто все в этом мире является чудом.

7. Когда я изучаю себя и свой способ думать, я прихожу к выводу, что дар воображения и фантазии значил для меня больше, чем любые способности к абстрактному мышлению.

8. Чтобы стать безупречным членом стада овец, нужно в первую очередь быть овцой.

9. Нужно выучить правила игры. А затем, нужно начать играть лучше всех.

10. Очень важно не перестать задавать вопросы. Любопытство не случайно дано человеку.

 Чому потрібно ділитися переживаннями?

Непроговорені переживання і страхи можуть стати причиною ще більших психологічних, а іноді і фізіологічних проблем. Якщо сталася криза – обов’язково обговоріть це з іншими людьми.

Звісно, обговорення емоцій - це не завжди миттєва панацея. Як і у випадку зі спортивними тренуваннями і здоровим харчуванням, воно не дає результатів відразу, але впливає на ваш стан в довгостроковій перспективі.

Коли ви ділитися своїми переживаннями з іншими, то отримуєте можливість почути себе і прислухатися до себе. Це можливість зібратися з думками і почуттями. Якщо сказати вголос «Я більше не можу», слідом за цим, швидше за все, прозвучить: «Мені потрібна допомога» або «Але я постараюся».

Крім цього, не забувайте про хороші події, які відбуваються у вашому житті, і не забувайте ділитися ними.

Якщо спілкування з рідними чи друзями не дає позитивних результатів, зверніться за допомогою до психолога.

Безкоштовна психологічна допомога: https://tellme.com.ua

 Чи можна впоратися з сімейним конфліктом⁉️

Чи можна вийти з конфлікту та зберегти свої емоційні, фінансові та часові ресурси⁉️

 

Звичайно можна‼️

 

☝️Для врегулювання сімейних конфліктів може бути застосована процедура медіації.

Якщо в конфліктній ситуації ніхто не хоче поступатися, а всі використані ресурси ні до чого не призвели, потрібно звернутися до професіонала - людини, яка професійно займається врегулюванням конфліктів. 

Ця людина -медіатор🤝

👫Сімейна медіація - процес, в якому незалежна третя особа допомагає учасникам сімейного конфлікту (зокрема, батькам на межі розставання або розлучення) поліпшити взаємодію один з одним і прийняти для обох сторін усвідомлені рішення щодо деяких або усіх питань, пов'язаних з розлученням, забезпеченням дітей, поділу майна після розлучення а також з фінансових і інших питань.

✔️Медіатор орієнтований на досягнення чітких угод між учасниками спору.

✔️Медіатор зосереджений на тому, як люди хотіли б бачити майбутнє, а не на детальному аналізі минулих подій.

✔️Медіатор контролює процес, але не прагне  впливати на учасників або результат.

✔️Медіатор бачить і чує, що сторони  часто у  конфліктних ситуаціях говорять про одне й те ж але на різних мовах

✔️Медіатор стежить за тим, щоб сторони не "полетіли разом у прірву", допомагає побачити емоції один одного,він сприяє тому, щоб сторони могли  почути один одного. 

✔️Медіатор допомагає знайти  спільні інтереси (у членів сім'ї вони завжди є), які дозволяють сторонам прийняти вірне для них рішення.

‼️Процедура медіації орієнтована на вироблення рішення, яке б влаштовувало і одну і іншу сторону‼️

 Цікаво? Звертайтеся🙂.

3 табу у спілкуванні з підлітками

 Ще вчора ви без проблем знаходили спільну мову з дитиною, почувались авторитетом для своєї дочки чи сина, а сьогодні… А сьогодні на ваші прохання чи зауваження дитина перетворюється на їжачка. І більшість розмов проходять зовсім не так як хотілось і важко навіть піймати той момент, коли ж розмова переростає в суперечку.

Підліткова криза - одна з самих помітних. Це складно і для дорослих, і для дітей. І навіть якщо вона проходить тихо, це теж не так вже й добре, але про це - іншим разом.

Як же спілкуватись з підлітком, щоб і ваші нерви, і стосунки залишились в нормальному стані? Пропоную запам'ятати три табу, або три поради стосовно того, як спілкуватись точно не варто:

1. “Тому, що я так сказала/сказав”. Краще звичайно навіть з меншою дитиною так не поводитись, але з підлітком - точно ні. Скоріше за все на такі аргументи підліток почне проявляти агресію, почне сперечатись, або погодиться і зробить все по-своєму. Ви можете сказати, звичайно, що ваша дитина не така і навіть у свої 14 (наприклад) дуже слухняна і робить що скажуть мама з татом без питань. То в мене для вас не дуже гарні новини. Якщо дитина сліпо вірить авторитетам, навіть таким як батьки, вона в якийсь час може так само повірити авторитету старших підлітків і попасти під вплив поганої компанії. Так, так, вміння казати ні, питати про аргументи (“Навіщо мені це потрібно робити?”) - це гарний імунітет від поганих вчинків “за компанію”. Якщо у вашому спілкуванні буде менше категоричності та більше партнерського спілкування, це піде на користь і вашому підлітку і стосункам в цілому.

2. Порівняння. Навіть дорослі люди іноді з образою згадують як їх порівнювали з сусідами, однокласниками, “”сином маминої подруги”. Той син взагалі якесь міфічне ідеально створіння, вам так не здається? По-перше, скоріше за все знайомі розповідають вам лише про найкращі вчинки та досягнення дітей і приховують проблемні моменти (вони є у всіх, бо ж ми живі люди). ПО-друге, це не дуже гарна мотивація. Дитина ображається на вас, відчуває злість до того, з ким ви її порівнюєте і ще… відчай. Бо дитині хочеться, щоб мама з татом любили та приймали безумовно. Хто ж ще зуміє, як не вони. Не порівнюйте дитину. Порівнюйте її успіхи вчора й сьогодні, тобто її власні вчинки та досягнення, якщо вже так хочеться щось порівняти.

3. Якщо вже оцінюємо, то лише вчинки, поведінку, слова , а не дитину. Підлітковий вік - особливо уразливий період. Необережне слово, “ярлик”, який ви ніби жартома промовили в бік дитини - вес це може глибоко образити та посіяти в дитині сумніви у собі. Ми ніколи не оцінюємо дитину в цілому. Ми оцінюємо конкретні ситуації та вчинки. “Ти чемний, я знаю точно, та ця поведінка, яку ти демонстрував сьогодні - нечемна поведінка”. Особливо слід уникати критики та зауважень стосовно зовнішності, млявості поведінки чи поганого настрою.

Підлітковий вік це вік швидкого росту та гормональних змін, саме через це підлітки часто бувають дратівливі, сумні, мляві “сонні” та трохи непропорційні зовнішньо.

Підтримайте свою дитину. Для неї це теж не просто. Можете пригадати, як ви проживали свій підлітковий вік та поділитись якимось цікавими історіями. Не в якості повчання, а в якості “поділитись особисим” - це допоможе стати ближчими з дитиною.

Ваша дитина дорослішає. І настав час будувати з нею дружні, партнерські стосунки. Якщо вам вдасться - ви будете не лише батьками а й довіреними особами для своєї дитини і зможете допомогти в разі потреби, бо будете знати про її проблеми.

 Читання допомагає відновити сили та надихає на нові звершення

Пропонуємо добірку книжок, які цьому сприятимуть:

🔸 «Зупинись! Як протистояти культу самовдосконалення і бути щасливим» Свенн Брінкман

Ця книжка — спроба протистояти й запропонувати реальний опір системі самовдосконалення. Уплітаючи у свої аргументи посилання на твори мислителів, психологів і письменників, як от Барбари Гелд чи Харукі Муракамі, автор ґрунтовно та водночас просто пояснює, як за нинішніх обставин примиритися із собою, досягти гармонії, дістати задоволення від життя і віднайти ключ до щастя.

🔸 «Рік у Провансі» Патрік Мейл

Дотепна та відверта розповідь Пітера Мейла — це пригода й захоплива мандрівка Провансом для кожного читача. У товаристві любої дружини, а також з двома великими собаками автор книжки здійснив свою найзаповітнішу мрію переїхав з галасливого великого міста в мальовниче село на півдні Франції, у старовинний прованський будинок.

🔸 «Турист мимоволі» Енн Тайлер

Головний герой роману педант і прихильник «системи» майже в усьому. Він ненавидить подорожувати, але заробляє на життя написанням путівників. Через рік після загибелі сина дружина пропонує йому розлучитися. Саме з цього моменту у героя розпочинається абсолютно нове життя. Він як слід роздивиться своїх родичів, зустріне жінку, яка зачепить його за живе і врешті-решт зробить вибір, що визначить його майбутнє. І все це буде схоже на подорож, від якої герой чи не вперше отримає справжнє задоволення.

 Як почуватися комфортно в період невизначеності?

Страх перед невизначеністю - це ситуація, при якій людина переживає стрес щодо непередбачених подій, які можуть відбутися.

Щоб припинити боятися невизначеності, потрібно до неї підготуватися.

🔸Прийміть невизначеність

Не боріться з нею, а прийміть як природну частину життя. Ви повинні зрозуміти і прийняти той факт, що життя постійно змінюється. 

🔸Інформації завжди буде не вистачати

Ніхто не може з точністю сказати, що станеться в майбутньому. Абсолютно нормально, якщо ви чогось не знаєте. У вас ніколи не буде відповідей на всі питання. Але саме рішення, прийняті в умовах невизначеності, допомагають навчатися набагато швидше.

🔸Отримайте підтримку

Нові та корисні знайомства - відмінний спосіб отримати потужну підтримку. Ці люди дадуть нову інформацію і знання, а також допоможуть порадою. Формуйте дружні стосунки з різними людьми. Звичайно, потрібно їм допомагати у відповідь.

🔸Інвестуйте в себе

Один з кращих методів підготовки до невизначеності - почати інвестувати в себе. Вкладайте гроші, час, зусилля та інші ресурси в те, щоб стати кращими. Розширюйте кругозір і розвивайте нові навички.

🔸Живіть сьогоднішнім днем

Досить складно боятися майбутнього, якщо ви живете сьогоднішнім днем. Як не крути, але існує тільки сьогодні. І прийняти рішення можна лише зараз.

 Продовжимо тему відповідальності неповнолітніх 👨‍👨‍👧‍👦.

Коротко про кримінальну відповідальність неповнолітніх👇

Нормами ст.22 Кримінального кодексу України встановлено:         

    ✔️Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

    ✔️ Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

 ‼️ Види покарань (ст. 98 ККУ)‼️

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;( застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід,власні кошти або майно,на яке може бути звернене стягнення)

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.   

❗Нормами статті 97 ККУ передбачено звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх  із застосуванням примусових заходів виховного характеру:

(checkmark) Неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 Кримінального Кодексу.

(checkmark) Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 Кримінального Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу.

(checkmark) У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

❗Стаття 105. Кримінального кодексу України❗

1. Неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.