25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей👧👶

   Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Досвід редакції телепрограми «Служба розшуку дітей» свідчить про те, що публічний розголос збільшує шанси розшукати дитину та повернути її в безпеку.🗣

Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої країни. ✍️Лише у 2018 році до Національної поліції надійшло понад 10000 заяв про зникнення дітей. ✍️

Алгоритм дій батьків, якщо дитина зникла безвісти👇


1. Швидко і максимально зберіться, складіть план дій — у вас на паніку немає часу і права.

2. Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації, установи, працівників транспорту. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити вбиральні, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв’язку пропажу дитини, її прикмети, не випускати нікого з дітьми — у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити.

3. У транспорті не соромтеся голосно прокричати про зникнення дитини.

4. По дорозі до адміністрації, охорони швидко відновлюйте в пам’яті, який вигляд мала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили дитину востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати.

5. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі речі дитини, її особистий щоденник, шукайте залишену записку. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, знайомих дитини останнім часом.

6. Зверніться по допомогу у відділ (відділення) поліції особисто або по телефону 102 і залиште заяву про зникнення дитини — пошук дітей починається протягом доби, звертатися ви можете одразу після зникнення дитини. Найефективніше звертатися у відділ (відділення) поліції за місцем зникнення. Відразу візьміть з собою свіжу фотокартку, особисті речі дитини. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, шкідливі звички дитини і т.д. — максимум інформації. На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушить слідчо-оперативна група для проведення слідчих (розшукових) дій.

7. Якщо у дитини є мобільний телефон, зверніться до його оператора мобільного зв’язку з проханням допомогти встановити місцезнаходження по телефону.

8. Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців.

9. Не припиняйте пошуки навіть вночі.

10. Дайте родичам контакти друзів і знайомих дитини — розбийтеся на пошукові групи. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи розповідала їм дитина про якісь свої плани останнім часом. Також необхідно зателефонувати до лікарні, довідкової служби швидкої допомоги, бюро реєстрації нещасних випадків з орієнтуванням на дитину, зателефонувати дільничному офіцеру поліції, на залізничні й автовокзали; частина родичів або знайомих нехай обходять найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги.

11. Якщо дитина зникла з дому, опитайте всіх сусідів: коли вони бачили її востаннє, чули звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому.

12. При зникнення дитини за містом підключіть до розшуку працівників лісгоспу, МНС, кінологів із собаками.

13. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів.

14. Повідомте про місце навчання (позашкільних занять) про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка); попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи; запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшокласниками.

15. Розклейте об’яви з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини.

16. Якщо знаходиться хтось, хто бачив дитину, обов’язково беріть у нього контактні дані.

17. Додайте оголошення про пошук дитини з її фотографією, коротким описом, умовами та місцем зникнення, своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, особливо в тих, де була зареєстрована дитина.

18. Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ: віддайте на місцеві телеканали фотографію та інформацію про дитину, обставини зникнення, залиште дані на радіо, а також, по можливості, розмістіть пошукові об’яви в транспорті.

19. Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї відразу з докорами, покаранням — можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися, а після проведіть серйозну розмову, розкажіть, як вона змусила вас хвилюватися, заручіться словом дитини, що вона більше не вчинить так ні за яких умов, якщо зникнення дитини було з її власної ініціативи. Розкажіть, чим взагалі може загрожувати таке зникнення.

Бережіть себе❤️

Протягом життя у 30% населення бувають панічні атаки. Під час пандемії вони можуть виникати частіше, бо зумовлені стресом від ізоляції, хворобою, депресією чи іншими критичними ситуаціями.

Як розпізнати панічну атаку:
➖Сильний, неочікуваний приступ страху, що швидко доходить до піку
➖Підвищене серцебиття та/або потовиділення
➖Труднощі з диханням, коли здається, що задихаєшся
➖Оніміння шкіри та кінцівок

Що робити:
🔶Визначити для себе, що у вас панічна атака та прийняти це
🔶Спробувати вийти з ситуації через роль спостерігача
🔶Застосувати дихальні техніки

Дізнайтеся більше про панічні атаки, та техніки, які допомагають їх побороти у відео з психологом, психотерапевтом, д.п.н Оксаною Садовніковою: https://cutt.ly/tyP0CrM

📅Число Данбара - максимальное число друзей.

📈Число Данбара - предельное количество устойчивых социальных связей, которые может поддерживать индивидуум. Этот показатель был выявлен Робином Данбаром, профессором эволюционной антропологии в Оксфордском университете.

Британский антрополог установил, что хотя социальные сети позволяют нам заводить больше отношений, количество существенных дружеских связей неизменно. Робин Данбар развивал теорию, известную как “число Данбара” в еще 1990-ых, когда утверждал, что размер коры головного мозга — часть мозга, используемого для сознательного мышления и речи — ограничивает нас в управлении социальными кругами приблизительно из 150 друзей, независимо от того, насколько мы общительны. Это отношения, в которых человек знает, какое один его друг имеет отношение к любому другому его другу. Это - люди, о которых мы заботимся и связываемся, по крайней мере, один раз в год. Антрополог получил этот предел, изучая социальные группы в различных обществах — от неолитических деревень до современной офисной среды. Он нашел, что люди склонны самоорганизовываться в группах приблизительно по 150 человек, поскольку социальные связи начинают ухудшаться, когда группы становятся более многочисленными.

Сейчас Данбар изучает веб-сайты социальных сетей. "Интересное наблюдение состоит в том, что даже если у пользователя 1 500 друзей, изучение трафика на сайтах показывает, что люди поддерживают связь с тем же ближайшим кругом друзей, охватывающим приблизительно 150 человек, которых мы наблюдаем в реальном мире,” - сказал Робин Данбар, - "Людям очевидно нравится престижность обладания сотнями друзей в социальных сетях, но в реальности большинство из них вряд ли станут чем-то большим, чем друзья из Facebook'а".

Ученый так же отметил и половые различия, выявленные в ходе исследования: "Девушки намного лучше поддерживают отношения только благодаря разговорам. В то же время, парням для поддержания дружбы необходимо встречаться в реальности".

Нині широко поширена думка, що логічні ігри, головоломки, вправи на пам'ять та уважність впливають на розвиток інтелекту, мозку та й узагалі підвищують рівень загальної ерудиції. Та насправді вони впливають не на це.

У цілому додатки на тренування мозку складаються з різних видів головоломок, які потрібно вирішувати якомога швидше та ефективніше, й у такий спосіб ви можете модифікувати свою навичку в певному напрямку. Проте вважати, що логічні ігри впливають на розвиток наших вмінь у повсякденному житті чи здатні відстрочити нейродегенеративні захворювання, як-от: деменція, хвороба Альцгеймера тощо — помилка.

Усе, чому здатні навчити нас такі тренажери для мозку, — це лише вирішувати подібні завдання. Головоломки, на зразок “збери кілька в ряд”, “знайди відмінності”, “порахуй швидко” та інші, ніяк не розвивають людину. Так само, як збирання кубика Рубіка, головоломки не впливають на розвиток інтелекту і не допомагають випрацьовувати ті навички й вміння, які були б корисними в життєвих ситуаціях.

Що ж може розвинути мозок насправді?

Ряд досліджень підтвердили, що на нервову систему людини сприятливо впливають:
🔶 навчання грі на новому музичному інструменті
🔶 вивчення іноземних мов
🔶 спів
🔶 фізичні навантаження
🔶 динамічні комп’ютерні ігри (шутери, бродилки).

Саме ці активності здатні реально розвивати мозок, виробляти навички та вміння, які ставатимуть нам у пригоді в повсякденному житті.

Відчуваєте стрес через погіршення фінансової ситуації у зв’язку з карантином? Експерти знають, як із цим впоратись! 

1. Недостатньо заощаджень? Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати! Уважно вивчіть та перегляньте ваші витрати. Тимчасова відмова від переплати онлайн-сервісів та непринципових покупок, може, й не збагатить вас суттєво, проте допоможе відчути, що ви «щось робите». 

2. Втратили роботу? Подайте заяву на допомогу з безробіття, перевірте, на які пільги ви можете розраховувати. Поміркуйте про іншу роботу, яка актуальна зараз. Вірте, що складну ситуацію можна розглядати по-різному. Шукайте можливість у вашій ситуації. 

3. Не маєте можливості оплатити борги? Не соромтеся попросити кредитні канікули або відтермінування платежу чи оренди: ви можете не знати, що банки можуть запропонувати вам допомогу, якщо ви заявите про своє поточне фінансове становище. 

4. Намагайся вкладатися в щоденний бюджет, щоб не довелося суттєво зменшувати баланс наступного дня.

Психолог і психоаналітик Mindly Олена Єрмоленко зазначає, що базовими причинами конфліктів є:

➖ нові умови,що нас оточують
➖ розмивання в просторі та часі соціальних ролей
➖ часті порушення соціальних кордонів

Щоб звести конфліктні ситуації до мінімуму, вона радить:

✅ Плануйте свій розпорядок дня
✅ Погоджуйте його завчасно зі своїми близькими та поважайте розпорядок одне одного
✅ Кажіть про свої очікування від партнера, просіть його про допомогу
✅ Розмежуйте територію. Намагайтеся створити власий та спільний простір
✅ Не вступайте в конфлікти відразу, а домовляйтесь обговорити проблеми пізніше, наприклад за вечерею, коли емоції вже можуть значно вщухнути.

Прослухати більше порад психолога: https://mindlyspace.shortcm.li/8w5OjE

ПЯТЬ ФАКТОВ ИЗ ПСИХОЛОГИИ  - этого Вы о себе не знали
1: В психологии есть принцип: чем больше ожиданий по поводу какого-то события, тем выше вероятность сокрушительного разочарования. Более ждешь — меньше получаешь, меньше ждешь — больше получаешь.
2: Большинство людей в незнакомом месте держится справа. Если вы не хотите быть в толпе или простоять долго в очереди, то зная этот факт, смело идите налево или занимайте очередь, которая левее.
3: Согласно наблюдениям экспертов, люди с голубыми глазами могут влюбиться всего за несколько минут, а люди с карими глазами могут одновременно любить двоих. Чтобы влюбиться зеленоглазым, необходимо много времени, иногда на это уходят годы. Люди со всеми цветами могут влюбиться всего за час.
4: Интересно то, что хорошие оценки человек запоминает во много раз лучше, чем плохие. С вероятностью 89% люди вспомнят отметку «5» и только 29% — оценку «3». Как следствие, кажется, что оценка была выше, чем на самом деле.
5: Интересно, что судьи в спорте наказывают чаще те команды, форма которых черного цвета. Это подтверждает статистика, которую ведут НХЛ, ФИФА.

Карантин каталізує відчуття в стосунках: деякі пари відчувають кризу, інші – навпаки, вважають цю «перевірку самоізоляцією» знаком для одруження. 

Щоб ваші стосунки розвивалися за другим сценарієм, експерти радять: 

🔶 регулярно спілкуйтеся про свої потреби і почуття (діліться з партнером тим, що відчуваєте); 
🔶 впроваджуйте власні ритуали (фільми по п'ятницям, спільна ранкова руханка); 
🔶 знаходьте час і для свого особистого простору; 
🔶 визнайте, що ваші потреби можуть відрізнятися від потреб вашого партнера; 
🔶 усвідомте, що це складний період для вас двох, тому підтримка — понад усе. 

Бережіть себе та своїх близьких!

​​Як залишатися в безпеці в інтернеті, коли кіберзлочинці і шахраї намагаються використати невизначеність, страх і стрес під час пандемії? 
Під час пандемії коронавірусу у багатьох країнах світу інтернет-трафік зріс утричі. Тому зараз безпека в інтернеті стає питанням №1 для кожного. Дотримання простих, але дієвих правил для безпечного користування мережею дозволить убезпечити себе від основних загроз, що супроводжують роботу онлайн.

🔶 Завжди з підозрою ставтеся до небажаних e-mail, sms або дзвінків з проханням надати особисту інформацію, не надавайте особисту або робочу інформацію до того, як перевірите, з ким спілкуєтесь.

🔶 Кіберзлочинці шукають інформацію про вас в інтернеті, в соціальних мережах і робочих профілях, щоб змусити вас повірити в те, що вони знають вас невипадково і їх повідомлення є законними. Перевірте налаштування конфіденційності ваших облікових записів, щоб переконатися, що ви не передаєте занадто багато особистої інформації.

🔶 Вкрай важливо мати унікальні і надійні паролі для всіх ваших облікових записів; менеджер паролів відмінно підходить для цього.

🔶 Використовуйте багатофакторну автентифікацію для входу в облікові записи в інтернеті.

🔶 Якщо ви думаєте, ви стали жертвою з афери, повідомте про це банк.

Будьте обережні!

Психолог Mindly Вікторія Лаврентьєва говорить, що карантин є значним випробуванням на витримку для багатьох сімей. Стосунки з дитиною — не виняток. На відео психолог дає поради, як пройти карантин та зберегти відносини з малечою.

🔸Розпізнайте причину вашої злості. Викликана вона поведінкою дитини, чи це дефлексія - емоційна пастка, коли ми направляємо свою злість не на її збудник, а на іншу людину;
🔸Якщо збудником злості є дитина - візьміть невеличку паузу спробуйте стримати себе;
🔸Не ведіть діалог з дитиною з позиції обвинувача, будуйте конструктивний діалог;
🔸Прислухайтесь до слів дитини.

Якщо ви вже зірвались на дитину:
- Приведіть себе в нормальний емоційний стан;
- Позбавтесь відчуття провини, адже воно може гризти вас та призведе до накопичення образи та нової агресії;
- Попросіть вибачення і поясніть дитині, що саме стало причиною вашої агресії.

Відеопоради психолога: https://cutt.ly/ryWuOvp

Чарівних пігулок від усіх негараздів не існує, але є дієві поради, як самим реанімувати своє життя. Перше, з чого потрібно почати, – це навчитися любити себе, пізнавати і відкривати всі свої можливості, розуміти свої емоції. 
✔️ Припиніть ставити завищені вимоги і осуджувати себе за дрібні поразки. 
✔️Не чекайте зручного моменту, а просто зараз наведіть лад у своєму житті –  викиньте зайве і залиште тільки найкраще та найнеобхідніше. 
✔️Кожного дня влаштовуйте приємні прогулянки на свіжому повітрі з людьми, які вас надихають. 
✔️Навчіться захоплюватися собою і дякувати собі за найменші досягнення, їх у вас достатньо, варто лише придивитися. 
✔️Визначте дозволені межі для інших і не бійтеся казати «ні».
✔️Не зважайте на те, що декому ви не подобаєтеся, в цьому немає нічого страшного. Найважливіше – це полюбити себе, а ви вже на шляху до цього.   Своїми щоденними діями ви здатні зробити успішну пластичну операцію власного життя.
Більше порад за посиланням: https://cutt.ly/qyRCaPJ

Нині широко поширена думка, що логічні ігри, головоломки, вправи на пам'ять та уважність впливають на розвиток інтелекту, мозку та й узагалі підвищують рівень загальної ерудиції. Та насправді вони впливають не на це.

У цілому додатки на тренування мозку складаються з різних видів головоломок, які потрібно вирішувати якомога швидше та ефективніше, й у такий спосіб ви можете модифікувати свою навичку в певному напрямку. Проте вважати, що логічні ігри впливають на розвиток наших вмінь у повсякденному житті чи здатні відстрочити нейродегенеративні захворювання, як-от: деменція, хвороба Альцгеймера тощо — помилка.

Усе, чому здатні навчити нас такі тренажери для мозку, — це лише вирішувати подібні завдання. Головоломки, на зразок “збери кілька в ряд”, “знайди відмінності”, “порахуй швидко” та інші, ніяк не розвивають людину. Так само, як збирання кубика Рубіка, головоломки не впливають на розвиток інтелекту і не допомагають випрацьовувати ті навички й вміння, які були б корисними в життєвих ситуаціях.

Що ж може розвинути мозок насправді?

Ряд досліджень підтвердили, що на нервову систему людини сприятливо впливають:
🔶 навчання грі на новому музичному інструменті
🔶 вивчення іноземних мов
🔶 спів
🔶 фізичні навантаження
🔶 динамічні комп’ютерні ігри (шутери, бродилки).

Саме ці активності здатні реально розвивати мозок, виробляти навички та вміння, які ставатимуть нам у пригоді в повсякденному житті.

Сім'я для кожної людини є дуже важливою для життя. Народжуючись на світ, маленька людина набуває маму і тата, а виростаючи обзаводитися власною сім'єю. Сім'я – це не тільки батьки, це ще й улюблені, близькі, а іноді навіть друзі, з якими пройшов вогонь і воду. Звичайно, в традиційному розумінні, сім'я – це мама, тато і їх діти. Зовсім не дивно, що існує міжнародне свято сім'ї, в яке всі люди об'єднуються і святкують таке світле свято.

Міжнародний день сім'ї було затверджене 15 травня 1994 року за ініціативою ООН. Свято передбачає висвітлення як можна більш важливих проблем сім'ї, обговорюваних на різних громадських конференціях та ЗМІ. Також у цей день проводяться різноманітні фестивалі, які спрямовані на залучення членів сімей, їх згуртування і усвідомлення важливо спільного проведення часу.

Історія міжнародного дня сім'ї

Зародження дня сім'ї почалося ще в 1989 році, коли в ООН з'явилося бажання створити єдиний день, який буде присвячений розгляду проблем сім'ї в різних країнах. 

Традиції міжнародного дня сім'ї

Не секрет, що для щасливої гармонійної сім'ї необхідно мати традиції, які будуть об'єднувати всіх членів сім'ї. Спільні звички в сім'ї необхідні як сім'ям без дітей, щоб зберегти любов і взаєморозуміння, так і сім'ям з дітьми, щоб привчати їх до нормальних взаємин між членами сім'ї. Крім іншого діти потребують щасливе дитинство, яке їм можуть забезпечити тільки батьки. Наприклад, традиція кожні вихідні водити дітей у похід не лише згуртує всю родину, але й долучить маленьких непосид до культури і правильному ставленню до природи.

Доброю традицією можуть стати посиденьки усіма родичами в затишній атмосфері. Можна пригадати кумедні історії з дитинства батьків та їх родичів, послухати про своє дитинство і дати настанову своїм дітям. Для таких зустрічей досить зібрати за один столом всіх родичів, приготувати смачну вечерю, можна навіть зробити кожному члена великої родини невеликі приємні подарунки і влаштувати цікаві конкурси.

День сім'ї – це те свято, коли особливо хочеться об'єднатися зі своїми рідними і близькими, сказати один одному теплі слова кохання, приділити увагу і турботу, подарувати невеликий презент або просто подзвонити.

Поради батькам, які допоможуть виховати дітей відкритими можливостям кожного дня

Людина може народитися за щасливим збігом обставин, але не може народитися щасливчиком. Старе прислів'я каже: «Кожна людина – коваль свого щастя». І кує вона його винятково певним чином, дотримуючись певних принципів, якими керуються багато щасливих людей, навіть не усвідомлюючи цього. І все ж можна посилити свій успіх, свідомо його практикуючи.

Ця стаття допоможе розібратись у тому, як люди стають удачливими і як батьки можуть навчити дітей навичок, необхідних для щасливого й успішного життя.

Навчайте дітей підвищувати свої шанси

Одним з факторів, які відрізняють щасливчиків від невдах, є вміння створювати, помічати й використовувати нові можливості. Отже, є три основні способи підвищити шанси нашого успіху, і ми повинні ознайомити з ними наших дітей.

1. Навчайте дітей знаходити нових друзів і підтримувати стосунки зі старими

Щасливі люди створюють і підтримують безліч соціальних зв'язків. Адже більшість щасливих можливостей приходить до нас від інших людей; звідси випливає, що з чим більшою кількістю людей ми знайомимось і взаємодіємо, тим більший успіх на нас чекає. Ось що роблять щасливчики:

• Вони добре вміють вибудовувати надійні, тривалі й міцні стосунки з людьми. Ми теж можемо навчити дітей навичок, необхідних для створення міцних соціальних зв'язків, демонструючи їх на власному прикладі.
• Щасливі люди мають властивості «соціального» магніту – вони притягують до себе людей зі свого оточення. Люди вважають їх привабливими й цікавими в основному завдяки їхній мові тіла й виразу обличчя. Щасливчики посміхаються удвічі частіше, ніж невдахи, і набагато краще підтримують зоровий контакт. Їхня мова тіла тепла та щира: вони не схрещують руки, часто показують розкриті долоні. Батькам важливо навчити дітей бути відкритими з людьми, підтримувати з ними зоровий контакт і посміхатись, і тоді діти будуть набагато впевненіше взаємодіяти з іншими людьми.
• Щасливі люди розмовляють з незнайомцями. Ми постійно вчимо дітей, що не можна розмовляти з незнайомими людьми. Але хитрість полягає у використанні диференційованого підходу – треба навчити дітей спілкуватися з новими людьми тоді, коли це безпечно, та уникати спілкування, якщо їхня безпека перебуває під загрозою. Безпечні незнайомці: нові діти у школі, нові вчителі або інші безперечно безпечні дорослі з кола спілкування тата з мамою. Небезпечні незнайомці: невідомий чоловік, який переслідує дитину по дорозі зі школи додому або заманює чимось, пропонуючи піти кудись або сісти до себе в машину. Є велика різниця між цими категоріями людей, і діти часто відчувають її інстинктивно. Щасливі люди вітають незнайомців у кафе, розмовляють з людьми в чергах, спілкуються із сусідами в літаку. Якщо ми будемо моделювати таку поведінку, наші діти теж будуть її повторювати.

Усе це підвищує шанси дітей познайомитися з великою кількістю людей, і, відповідно, імовірність появи вдалих можливостей, які вони можуть з успіхом використовувати.

2. Навчайте дітей бути відкритими для нових вражень і життєвого досвіду

Щасливчики люблять усе нове: людей, враження, продукти харчування, завдання або способи виконання будь-яких справ. Батьки вибагливих до їжі дітей знають, що малюки прагнуть до стабільності й одноманітності. Однак коли ми вносимо щось нове й міняємо усталений ритм життя, то підвищуємо кількість випадкових і щасливих можливостей.

Ми можемо навчити дітей справлятися зі змінами в їхньому житті (і в результаті приймати їх), проявляючи оптимізм, зацікавленість і живучи сьогоднішнім днем. Розвиток творчого потенціалу також допомагає малюкам удосконалювати цю важливу навичку. У сучасному мінливому світі здатність отримувати максимум користі від змін – це та навичка, яка завжди буде потрібна дітям!

3. Навчайте дітей розслаблятися

Виявляється, що йдучи по життю легко й безтурботно – у розслабленій, доброзичливій манері – ми не тільки стаємо щасливішими, а й більш успішними. Розслаблений стан допомагає нам бути налаштованими на оточуючі можливості.

З іншого боку, стрес робить нас неуважними й неспостережливими. Люди, яких вводили у стан тривоги в межах експерименту, утрачали здатність помічати деталі, навіть ті, які знаходились безпосередньо в їхньому полі зору.

Коли ми розслаблені, то здатні помічати сприятливі можливості, які надає нам життя. Наприклад, деяким людям властиве дивовижне «паркувальне чуття»: здається, що їх завжди чекає зручне місце на будь-якій стоянці. Завжди. Напевно, це можна пояснити їхньою розслабленою натурою: адже не диво ж дає їм найкращі місця, а вони самі досить розслаблені й урівноважені, щоби помічати їх.

У сучасному мінливому світі навчання дітей розслабленості може виявитись важким завданням, особливо якщо ми самі не вміємо показувати їм відповідний приклад. Намагайтеся знижувати життєвий темп і практикувати легкість сприйняття й зацікавленість у даний момент, живіть тут і зараз і навчайте цього своїх дітей.

Почему некоторые люди практически не болеют даже в период обострения вирусных инфекций, а если и заболевают, то переносят болезнь легко и без осложнений, в то время как другие люди болеют часто, реагируя на любой чих, и оказываются надолго прикованы к постели?

Дело в нашем психологическом состоянии и способности переносить стресс. Ведь наше здоровье и иммунитет зависят не только от физического состояния, но и во многом от уровня психологического комфорта, то есть состояния психики.

Медицина давно признала, что люди, испытывающие длительный сверхстресс, чаще болеют. Первые опыты по психосоматике проводил еще Ибн Сина в 11 веке, он наблюдал за двумя барашками, которые проживали в абсолютно одинаковых условиях, которых кормили, поили одинаково. Но одного из них поместили рядом с волком. Барашек потерял аппетит, заболел и через время погиб.

Сильный стресс запускает компенсаторные механизмы в нервной, эндокринной и иммунной системах. Если стресс длится долго, то механизмы, призванные его компенсировать, истощаются. Это приводит к ослаблению сопротивляемости организма, человек становится подвержен заболеваниям.

Жизнь полна неожиданностей, стресса никому не избежать. Чтобы ответить на вопрос – как повысить свою стрессоустойчивость, а значит и иммунитет, важно понять, от чего они зависят, в том числе конкретно у вас.

От уровня тревожности – длительное состояние тревоги и страхов истощают не только психологически, но и физические ресурсы. Пониженное настроение, обиды, раздражительность, бессонница, конфликты в семье и на работе, неуверенность в завтрашнем дне – все, что не дает радоваться жизни, полноценно проживать ее, ослабляет нас, делает уязвимыми к инфекциям.

Универсальный механизм, позволяющий выработать стрессоустойчивость и тем самым активизировать иммунитет, – это эффективная психотерапия. Массовые результаты по улучшению здоровья, приобретаемые на тренинге «Системно-векторная психология» Юрия Бурлана, являются явным маркером эффективной психотерапии. Стойкие позитивные изменения в психике приводят к результатам на уровне тела.

Для примера приведу случай из жизни: Валентина, студентка журфака, с детства тяжело болела, она рассказывает, что каждую осень на протяжении 15 лет лежала в больнице с тяжелыми инфекциями, не поддающимися лечению. Последний раз закончился в реанимации. После тренинга ее состояние улучшилось настолько, что она не только полна энергии, но и привычного обострения осенью не случилось. Реальные изменения в психологическом состоянии девушки дали ей возможность не только вернуть радость жизни, повысить стрессоустойчивость, но и перестать тяжело болеть.

Для человека очень важно хорошее психологическое состояние, приподнятое настроение, позитивные эмоции, крепкая связь с близкими. Это помогает пережить трудности и даже физические болезни переносятся легче. Так, например, уже доказано, что при онкологических заболеваниях очень важна работа волонтеров. Эмоциональная связь, которую они создают с больными детьми, помогает им легче переносить химиотерапию.

Человек сам не может себе поднять настроение, никто из нас не в силах убедить себя радоваться, если этой радости нет. Хоть миллион раз произносите аффирмации – не поможет. Что-то, конечно, можно сделать. Например, помочь себе чтением классической литературы – это создает эмоциональный подъем, позволяет проживать глубокие, искренние чувства, облегчает переносимость стресса, упрочняет связи с близкими людьми, если вы читаете вместе.

Но самое эффективное – избавиться от всех психотравм, детских и взрослых, всего психологического мусора, который каждый из нас набирает по жизни. Массовые психотерапевтические результаты даются на тренинге «Системно-векторная психология» Юрия Бурлана. Написано уже более 23 тысяч результатов, среди которых 2 тысячи – об улучшении здоровья и повышении иммунитета. Тренинг сопровождает команда врачей и психологов, помогая тем, кто в этом нуждается.

Як повернутися до звичного життя після тривалої ізоляції.
Нам усім час від часу хочеться побути на самоті, далеко від натовпу й розмов із колегами. Але самотність усередині групи людей і самоізоляція на кілька місяців не одне й те саме. Така ізоляція може відбиватися на нашому ментальному стані: порушується сон, увага, логічне мислення, виникає гормональний дисбаланс. Що стоїть за подібними порушеннями та як поступово й без травматизації вийти з режиму ізоляції, говоримо з психотерапевткою Аллою Рожковою.

---

Про вплив ізоляції

Ізоляція – це величезний стрес для людини й досить-таки тривалий. Усі його переносять по-різному, залежно від психотипу. Для когось самоізоляція – це більш-менш комфортний стан, тому що декому абсолютно нормально спілкуватися з обмеженою кількістю людей. А тим, хто звик більше комунікувати, дуже складно. Також багато залежить від ситуації. Адже коли є можливість продовжувати працювати онлайн і надалі, то життя суттєво не змінюється. Але якщо людина втратила роботу й мусить пристосовуватися до нової реальності, то й ступінь стресу буде вищим, напруга почне зростати.

У будь-якому разі для організму це стрес, і на виході із самоізоляції треба буде пройти етап адаптації. Тому що ми звикаємо до домашніх умов, і повертатися на роботу, до звичайного життя знову ж таки буде стресом, бо це вже будуть нові обставини.

Про втрати й межі

Ми, напевне, уперше в житті проживаємо таку ситуацію, коли вимушено сидимо вдома. Так, деякі люди можуть порушувати правила, але все ж таки ми в самоізоляції. Можемо не розуміти того, яка це напруга для нашої нервової системи.

Дуже сильно порушені межі, і це також впливає на те, що можемо відчувати гнів. Але в багатьох людей гнів є під забороною. Нас дратує, що не можемо піти в улюблену кав’ярню, улюблений парк, у кіно з друзями, але ми придушуємо це роздратування всередині та ще більше виснажуємося. Тому що проживаємо зараз втрату своїх звичок, роботи, відпустки. Важливо чесно собі сказати: зараз є нова реальність і потрібно в ній жити.

До того ж нас часто пригнічує стрічка новин у фейсбуці, де багато людей пишуть: ось я пройшов п’ять курсів, семінарів, отримав диплом. А ти сидиш і розумієш, що нічого не встигаєш, неефективно працюєш, гніваєшся на себе, і це знову ж таки пригнічує.

І тут варто зрозуміти, що втрата продуктивності – це нормальна біологічна реакція на ізоляцію. Таке часто відбувається під час стресової ситуації.

Про посттравматичний синдром

Посттравматичний стресовий розлад, або ПТСР, – це тривожний розлад, викликаний зіткненням людини з важкими й стресовими подіями. Вони можуть бути різними, наприклад: трапилася аварія, хвороба, втрата рідних. У разі ПТСР людина знову й знову повертається до болісного епізоду через флешбеки або сни.

У середині березня у виданні The Lancet вийшло дослідження психологічних наслідків карантинних заходів. У ньому зазначається: «Ми зробили огляд психологічного впливу карантину за допомогою трьох електронних баз даних. З 3166 знайдених робіт 24 включені до цього огляду. Більшість рецензованих досліджень повідомляють про негативні психологічні наслідки, включаючи посттравматичні стресові симптоми, розгубленість і гнів. Причинами стресу частіше за все є більш тривалий термін карантину, страхи перед зараженням, розчарування, недостатня інформація, фінансові втрати. Деякі дослідники припустили досить тривалий ефект цих симптомів».

Ситуація, у якій ми зараз перебуваємо, має багато ознак того, що відбувається в разі ПТСР. Людина розуміє, що не може вплинути на події, усе відбувається проти її волі. І ми обмежені в такому психоемоційному стані.

Якщо людина відчуває серйозний дискомфорт і довготривалі наслідки, потрібно все ж таки працювати зі спеціалістом, оскільки дуже важко буде вийти з цього стану самостійно. Чому? Тому що тут потрібна тонка тактика, як нормалізувати цей стан.

Можна зараз і самотужки собі допомогти, говорити про свій стан із тим, хто тебе вислухає й підтримає. Тобто створювати навколо себе такий доброзичливий простір, спілкуватися одне з одним, не закриватися. Навіть коли ми вже повністю вийдемо з карантину й будуть виникати неприємні почуття, коли, наприклад, сідатимемо в громадський транспорт чи вітатимемося з кимось за руку, потрібно буде говорити про це.

Як екологічно виходити із самоізоляції

Дуже важливо під час виходу із самоізоляції застосувати щадний режим. Намагатися дотримуватися звичок, які були під час карантину. Наприклад, якщо ви займалися вдома зранку спортом, не кидайте це, продовжуйте. Спорт – взагалі чудове запобігання депресивним станам.

Важливо подбати про свій графік і щоденні ритуали, обов’язково врегулювати сон. Під час стресу насамперед страждає саме він.

Тому як би це не було складно, але принаймні за тиждень до виходу в офіс за три години до сну варто обмежити гаджети, переглядання новин, вживати менше чаю й кави протягом другої половини дня, гуляти на свіжому повітрі хоча б пів години.

Потрібно давати собі час і місце, щоб пережити гнітючі стани, не ігнорувати їх. Якщо ви відчуваєте, що немає сил, енергії, виділяйте час на відновлення. Не соромтеся сказати колегам, що вам потрібно адаптуватися й ви не можете одразу виконувати такий обсяг роботи, як до карантину. Це нормально: організму потрібно знову призвичаїтися до поточних обставин.

Справа в тому, що стрес – це потрапити в самоізоляцію й у ній перебувати, і також стрес – це виходити з неї.

Способи розслаблення

Коли ми повернемося до звичайного життя, яке деякий час не буде для нас звичайним, важливо прислухатися до себе й навчитися розслаблятися.

Є практичні інструменти, які можна 
застосовувати будь-де:

• максимально напружити все тіло, буквально стиснути, наскільки це можливо, кожен м’яз, а потім розслабитися. Зробити кілька підходів;
• уявити, ніби ми надуваємося, як повітряна куля, і вдихати повітря через ніс. Потім через рот повільно-повільно видихати, уявляючи, ніби ця куля здувається;
• виділити час для тривоги. Тобто усвідомити, що зараз страшно й тривожно. Запитати в себе, що я можу зробити зараз? Зараз я можу, наприклад, приготувати тепле какао й випити його. А бентежитись і переживати я почну о 18:00, наприклад. І ми собі вирішуємо, що з 18:00 до 18:30 можна досхочу переживати;
• застосувати техніку «обійми метелика». Це техніка подолання ПТСР, яка була розроблена в Мексиці для дітей, що пережили ураган, щоб посилити відчуття безпечного місця й зняти стрес. Схрестіть руки на грудях так, щоб права кисть лягла на ліве плече, а ліва – на праве. Почніть повільні почергові постукування. Повторюйте разів вісім. Це допоможе подолати неспокій.

Важливий маркер: якщо понад два тижні ви матимете пригнічений стан, слід звернутися до психолога. Це тривожний симптом того, що може розвинутися депресія.

Мистецтво малих кроків

У процесі виходу із самоізоляції варто собі сказати, що ви не будете з тими ресурсами, з якими були до карантину, і це нормально. Дуже довгий час у всіх був порушений графік, ми зазнали багато втрат, обмежень, тому потрібен час, щоб повернутися в докарантинний стан. Не намагайтеся форсувати події й усе надолужувати відразу, а рухайтеся малими кроками й дайте собі час на адаптацію.

Знову ж таки треба хвалити себе за всі найменші досягнення, не порівнювати себе не лише з іншими, а й із самим собою до карантину.

Скласти короткий графік на тиждень, який буде включати не лише робочі завдання, але й план відпочинку.

Погодити на роботі програму дій, обговорити цілі, завдання й, головне, очікування від вас, щоб зменшити напругу, якщо ви будете щось не встигати. І дати собі дозвіл рухатися у своєму темпі. Водночас поставити уявну точку, коли ви хотіли б прийти в звичайний режим. Нехай, наприклад, це буде два тижні. Тобто протягом двох тижнів ми дозволяємо собі бути в режимі адаптації й поступово рухатися до нашого докарантинного розпорядку.

Текст:

Анна Хаєцька

редакторка Wonderzine Україна

Ребёнок, окружённый критикой — учится обвинять
Ребёнок, окружённый насмешками — учится быть недоверчивым
Ребёнок, окружённый враждебностью — учится бороться
Ребёнок, окружённый злостью - учится причинять боль
Ребёнок, окружённый непониманием - учится не слышать других
Ребёнок, окружённый обманом - учится врать
Ребёнок, окружённый позором — учится чувствовать вину

...и, вырастая, только сильные личности могут разорвать этот круг...

Ребёнок, окружённый поддержкой - учится защищать
Ребёнок, окружённый похвалами — учится быть уверенным
Ребёнок, окружённый честностью — учится быть справедливым
Ребёнок, окружённый безопасностью — учится доверию
Ребёнок, окружённый одобрением — учится уважать себя
Ребёнок, окружённый любовью — учится любить и дарить любовь
Ребёнок, окружённый свободой выбора - учится быть ответственным за свои решения.

...и только такое воспитание - фундамент счастливой жизни...

ПЯТЬ ФАКТОВ ИЗ ПСИХОЛОГИИ - этого Вы о себе не знали(!)
1: Если вы думаете, что можете иметь неограниченное количество друзей, вы глубоко ошибаетесь. Оказывается, что человек за всю свою жизнь может дружить до 150 раз.

2 : Бывают случаи, что вы хотите сделать девушке приятное, подарив подарок, но не знаете что ей нужно. Решение есть! Скажите ей, что купили подарок и предложите отгадать, что это. Она перечислит то, что хочет.

3: Если вас мучают кошмары по ночам, возможно, вы мерзнете во сне. Научный факт — чем холоднее в спальне, тем больше шансов увидеть дурной сон.

4: Даже положительные события, такие как окончание университета, вступление в брак или новая работа, могут привести к депрессии.

5: Лучшим средством от забот, тревожности и стресса является чтение. Это занятие оказывает более быстрый эффект на организм. Удивительно, но этот способ намного лучше приема алкоголя, намного эффективнее прогулки, чаепития или прослушивания музыки.

Карантин каталізує відчуття в стосунках: деякі пари відчувають кризу, інші – навпаки, вважають цю «перевірку самоізоляцією» знаком для одруження. 

Щоб ваші стосунки розвивалися за другим сценарієм, експерти радять: 

🔶 регулярно спілкуйтеся про свої потреби і почуття (діліться з партнером тим, що відчуваєте); 
🔶 впроваджуйте власні ритуали (фільми по п'ятницям, спільна ранкова руханка); 
🔶 знаходьте час і для свого особистого простору; 
🔶 визнайте, що ваші потреби можуть відрізнятися від потреб вашого партнера; 
🔶 усвідомте, що це складний період для вас двох, тому підтримка — понад усе. 

Бережіть себе та своїх близьких!

НЕOЖИДАННЫЕ ФАКТЫ ОТ ПСИХОЛОГОВ

1. 66 дней необходимо человеку в среднем, чтобы сформировать привычку.
2.С закрытыми глазами мы легче запоминаем информацию.
3. Мозг и желудок человека тесно связаны. Поэтому некоторые эмоции очень сильно физически отражаются на желудке. Особенно тревоги.
4. Любить образ человека и любить человека таким, какой он есть на самом деле, — совершенно разные вещи.
5. Записывая свои мечты, мы формулируем их наиболее чётко.
6. Из всех человеческих чувств обоняние теснее всего связано с памятью.
7. Умение думать о том, как мы думаем, есть признак высокого интеллекта.
8. В каждом человеке три личности: тот, кем, как он думает, он является, тот, кем его считают, и тот, кто он есть на самом деле.
9. Мечтатели чаще других видят сны и запоминают их.
10. Семья и близкие друзья — самый важный источник счастливого детства.
11.Очень легко доминировать над собеседником, если говорить тихим и спокойным голосом. Особенно в споре.
12. У людей, которые умеют благодарить, легче всего получается быть счастливыми.
13. Если постоянно говорить на двух языках, можно отсрочить появление симптомов болезни Альцгеймера.
14. Поведение влюблённого человека схоже с поведением человека с нервным расстройством.
15. Самый эффективный способ запоминания информации — 10-минутные перерывы через каждые 30–50 минут занятий.
16. У человека возникает тесная эмоциональная связь с тем, с кем он поёт.
17.Если перед экзаменом написать на бумаге обо всех своих переживаниях, это может помочь получить высший балл.
18.Недосып вызывает раздражительность и повышает риск появления депрессии.
19. Пять самых распространённых ночных кошмаров: падение, преследование, парализованность, опоздание и смерть близкого человека.
20.Человек быстрее принимает решения, когда хочет в туалет.

МУЗЫКА ЛЕЧИТ                                                                        Музыка Баха и Генделя, написанная в стиле барокко, обладает расслабляющим эффектом, помогает улучшить запоминание, память, помогает при изучении иностранных языков и разучивания стихов.                                                                                           Музыка Моцарта и Чайковского способствует лечению болезней Паркинсона и Альцгеймера.                                                                                                    Снимают неврозы, раздражительность, разочарование, поднимают над повседневностью в высшие сферы:
• Гайдн. «Симфония»,
• Бетховен. «Лунная соната», «Симфония ля-минор»,
• Бах. «Итальянский концерт», «Кантата №2»,
• Музыка Генделя.
И многие другие классики.

7 интересных фактов о детской психологии
Первый факт. А вы знали, что свою первую и самую сильную влюбленность ребенок испытывает в еще совсем нежном возрасте? Это примерно диапазон между 5 и 7 годами. В детском садике не спроста можно часто услышать коллективное «тили-тили тесто жених и невеста». Малыши играют в молодоженов, с трепетом заботятся об игрушечных пупсах и гуляют на площадке с другими юными «семьями». Крохи, как оказалось, с ранних лет готовятся к тому, что в будущем обзаведутся своим семейством и будут растить деток.

Второй факт. Счастливая улыбка любимого чуда-юда — самое милое и солнечное зрелище, которое только могут увидеть родители. До шести месяцев дети улыбаются неосознанно, а вот после — сознательно. Улыбка перестает быть условным рефлексом или сокращением мышц на маленьком личике, малыш самостоятельно решает: улыбаться маме с папой или насупиться при виде яблочного пюре из баночки.

Третий факт. Мария Монтессори — педагог и психолог, создавшая методику, которая помогает детям расти свободными, творческими и гармоничными личностями — советует родителям не принуждать малышей делать то, чего они не хотят, поскольку чрезмерное давление со стороны мамы и папы тормозит умственное развитие крохи. Не стоит заставлять ребенка брать в руки карандаши и создавать натюрморты, если он тянется, например, к игрушечному синтезатору. Возможно, у вас растет будущий пианист-виртуоз!

Четвертый факт. Любопытно, что слышит ребенок, находясь в животике у мамы? Вы задавались таким вопросом? По определению психологов, малыш улавливает и осознает каждое событие, происходящее в жизни родителей, будь то ссора или спокойный житейский разговор. Представляете? Еще совсем крошечное создание умеет различать голоса мамы и папы, когда они рассказывают ему сказки или устраивают беседы. На последних стадиях беременности малыш даже отвечает! Сильные или легкие пинки означают отрицание или согласие, посланное ребенком родителям из утроба.

Пятый факт. А как вам такое? Дети рождаются с умением говорить! Думаете, почему же они тогда издают только краткие и не всегда понятные звуки? Все очень просто. Ребенок просто не умеет использовать свою врожденную способность, поэтому этим делом занимаются родители, раскрывая умение четко выговаривать слова с помощью разнообразных методик.

Шестой факт. Маленькие принцессы, которые в будущем станут мамами своих чудесных девочек, с детства обладают природным материнским инстинктом. Удивительно! Именно поэтому, если в семье несколько детей, малышки практически не ревнуют родителей к младшеньким, а, наоборот, стремятся помочь уставшей маме посидеть с крохой, сходить с ним на прогулку или прочесть любимую сказку перед сном.

Седьмой факт. Не только взрослые сталкиваются с конкуренцией. Очутившись в школе, дети также конкурируют между собой: кто лучше решит арифметическую задачу, чей рисунок выиграет в художественном конкурсе, чья команда станет победителем игры в футбол на физкультуре. В этом же возрасте ребенок начинает активно сравнивать себя и свои возможности с возможностями одноклассников. Результатом таких раздумий могут стать конфликты внутри школьного коллектива и даже драки. Но не стоит заранее беспокоиться, со временем, когда малыш сможет осознано контролировать свои эмоции, все наладится.

Детская психология — это целая наука, открывающая перед родителями массу интересных нюансов в воспитании и развитии детей. Интересно, правда? Любой поступок, совершенный ребенком, можно объяснить и, если он проблематичен, разрешить без криков и слез. Вначале статьи мы упомянули о манной каше, так вот, нам удалось узнать, почему ваш малыш отказывается ее есть! Не поверите, но… ему просто не нравится густая манка.

ПЯТЬ ФАКТОВ ИЗ ПСИХОЛОГИИ  - этого Вы о себе не знали                                                             
1. Мозговая деятельность продолжается даже тогда, когда мы отдыхаем. В этот момент происходит фильтрация того, что действительно нужно отложить в памяти, а что убрать «про запас». Проснувшись утром вы никогда не забудете то, что действительно важно для вас, но и не вспомните того, на чем остановили свое внимание вчера. 

2 Человек чувствует себя более успешным и счастливым только тогда, когда его мозг чем-то занят. Более того, серое вещество не интересует монотонная работа — речь идет как раз о постоянной суете концентрации и переключения с одной работы на другую. Только в такие моменты человек чувствует себя счастливым.

3 Вы не можете не обращать внимание на еду, на секс и опасности. Замечали ли вы, что люди всегда останавливаются, чтобы посмотреть на сцены несчастных случаев. На самом деле, мы не можем не обращать внимания на ситуацию опасности. У каждого человека есть особая часть мозга, которая отвечает за выживание и спрашивает: «Могу ли я это съесть? Можно ли с этим заняться сексом? Может это меня убить? ».

4 Исследователи доказали, что если в юности человек умел отказываться от того, чего сильно хотел, жизненные испытания даются проще и с минимальными потерями.

5 Для того, чтобы к чему-то привыкнуть необходимо не более 2-х месяцев, а точнее — 66 дней. Именно такой период понадобится человеку для того, чтобы сформировать и довести до автоматизма любое действие. Например, если вы хотите перейти на правильное питание, то вам может понадобиться чуть меньше — примерно 55 дней. А вот к спорту придется привыкать дольше — до 75 дней.

Рекомендуємо☝️

Спартак Суббота, науковий керівник Інституту когнітивного моделювання розповідає про особливості виходу з карантину.

"Оскільки процес адаптації до зовнішнього середовища в людей відбувається дуже швидко, він не буде болючим після виходу з карантину. Немає причин переживати, що це буде якось дискомфортно для більшості людей, тому що процес адаптації ми проходили в ранньому дитинстві. Основні проблеми, з якими люди можуть стикнутися, — це тимчасова дискомунікація, зважаючи на зміни особливостей суспільства, але вже впродовж декількох тижнів це повністю зміниться й не завдаватиме жодного дискомфорту. Річ у тім, що активне соціальне середовище — це природне середовище для людини. І для того щоб вона змогла швидко до нього адаптуватися, їй потрібно просто в ньому перебувати. Однак є так звана покрокова експозиція, коли перебування в стресовому середовищі відбувається не 24/7, а з можливістю входити в зону комфорту. Тобто вийти із зони комфорту на певний час, наприклад, на годину, після цього повернутися в зону комфорту й щоразу збільшувати час перебування в дискомфортному середовищі. Так людина швидко адаптується до труднощів.

Що стосується порад керівникам бізнесів щодо того, як забезпечити комфортне психологічне середовище в офісі, то я раджу, ґрунтуючись на досвіді західних країн, надавати варіант працювати дистанційно. Замість того щоб виходити працювати в офіс на постійній основі на п’ять днів, давати змогу один день працювати з дому, або частину дня працювати з дому й частину дня — в активному соціальному полі. І так упродовж перших 2-3 тижнів. Також уже через місяць роботодавці можуть створювати активну платформу взаємодії на зразок дрібних корпоративів. Ці дрібні корпоративи дадуть змогу пройти соціалізацію й згуртувати колектив. Тому що багато хто вже просто забув, що таке активне соціальне середовище. У такий спосіб зможемо збільшити працездатність і мотивацію працівників".

Більше порад від психолога за посиланням: https://cutt.ly/dybSMFU

Як подолати коронавірусну тривогу

🔶Обмежте перегляд засобів масової інформації. Оскільки паніка виникає, коли люди завищують загрозу та недооцінюють свої здібності, спостереження за висвітленням новин, які неодноразово підкреслюють, як швидко поширюється коронавірус, є паливом для вогню тривоги.

🔶 Робіть усе, що ви можете, щоб захистити себе та свою сім’ю. Включаючи дотримання правил гігієни та соціальної дистанції. Така проста дія є протиотрутою до тривоги, і насправді люди багато можуть зробити, щоб захистити себе та свою родину.

🔶Скажіть собі щось певне. Щоб протистояти невизначеності, яку породжує пандемія, нагадуйте собі про те, що є певним, яким би незначним воно не здавалося. Кажіть собі щось на кшталт: "Я впевнений, що сьогодні стою тут, все ще дихаю, і сонце світить".

🔶 Беріть участь у соціальних ініціативах. Наприклад, можна допомагати вразливішим сусідам продовольчими продуктами чи просто залишатися вдома.

🔶 Постарайтеся зосередити увагу на тому, за що ви вдячні. Замість того, щоб маринуватися в турботах, що ви захворієте на коронавірус, ваше весілля буде скасовано, або ваші діти будуть поза школою до осені, зосередьтеся на тому, що ви цінуєте і за що ви вдячні.

🔶 Спробуйте дотримуватися розпорядку дня. Дотримання розпорядку дня є критично важливим — це те, на що ми можемо вплинути, а, отже, дозволяє нам відчувати контроль над ситуацією.

🔶 Харчуйтеся корисною їжею. Не паліть і займайтеся фізичними вправами, коли це можливо. Гарне харчування та достатня кількість фізичної активності корисні як для тіла, так і для розуму.

🔶 Частіше спілкуйтеся з рідними та друзями онлайн. Соціальна ізоляція може підживити депресію, отже, тільки через те, що ви фізично віддаляєтесь від інших людей, не треба припиняти всі соціальні контакти.

Рятівна рутина: як звички допомагають нам зберігати тверезий розум 

Пандемія та пов'язані з нею обмежувальні заходи перевернули наше життя з ніг на голову. Невміння адаптуватися до нових умов породжує тривожність і прокрастинацію, а також призводить до конфліктів з близькими людьми. Встояти в цей непростий час допоможуть звички.
У своїй лекції 1892 Вільям Джеймс сказав: «Немає більш нещасної людини, ніж та, для якої кожне рішення — запалити сигарету, випити води, приступити до роботи, встати з ліжка або піти спати — стає предметом роздумів». З введенням суворих заходів соціального дистанціювання багато людей несподівано для себе опинилися в аналогічному становищі.

Порушення звичного розпорядку означає, що вони більше не можуть прожити істотну частину дня на автопілоті. Як наслідок, якщо раніше на те, щоб прийняти душ, одягнутися і поснідати у них йшла всього година (а то і менше!), то тепер ці процедури затягуються до обіду.

Звички не тільки дозволяють нам виконувати повсякденні справи на автопілоті (звільняючи тим самим свідомість), але і встановлюють межі між роботою та особистим життям. А людям, схильним до перепадів настрою, вони також допомагають впоратися з емоціями і не піддатися тривозі, подразненню і ліні.

Тим, кому робота не дозволяє забутися, зараз, можливо, саме час знайти заняття, яке їм дійсно цікаве. Само собою, писати «Короля Ліра», перебуваючи на карантині, не обов'язково, але в довгостроковій перспективі знадобиться щось більше духовно збагачуюче, ніж перегляд серіалів.

Творчий процес також допомагає об'єднати окремі дні в єдине ціле. Знайшовши заняття, яке повністю поглине увагу, багато людей зможуть природним чином виробити новий режим дня, який напевно буде підходити їм краще, ніж розпорядок, нав'язаний ззовні. Та й зміна сама по собі може мати стимулюючий ефект.

Як писав у своїх мемуарах композитор Аллен Шон: «Наші звички допомагають нам пристосуватися до дивацтва світу».

​​Як боротись з дезінформацією про Коронавірус.

Фейки, міфи та чутки пов'язані з коронавірусом з'являються щодня — вони сіють в суспільстві паніку і сильно ускладнюють роботу медиків. ВООЗ і уряди багатьох країн вже розгорнули кампанії по боротьбі з інтернет-тролями та прихильниками теорій змови. А що можемо зробити ми, щоб захистити себе від дезінформації й не допустити її поширення? 
🔶 Вивчіть джерело інформації, а потім і джерело того джерела. Цей простий крок допоможе захиститися як від дезінформації (навмисного поширення помилкової інформації), так і від місінформації (ненавмисного поширення неправдивої інформації). Незалежно від того, чи була отримана інформація від когось з вашого найближчого кола (члена сім'ї, друга, сусіда) або незнайомої людини (знаменитості, держслужбовця, президента), ретельно проаналізуйте її, перш ніж передавати іншим. Зіставте її з тим, що говорять авторитетні джерела, такі як ВООЗ та МОЗ. Запитайте себе: чи намагається людина, від якої виходить ця інформація, допомогти мені або нажитися на моєму страху? Але навіть якщо його совість чиста, це ще не означає, що його джерела заслуговують довіри.

🔶 Перевірте себе на упередженість. Наш мозок запрограмований вибирати із загального потоку інформації ту її частину, яка узгоджується з нашими переконаннями. Це часто веде до помилок. Всі ми цінуємо свої переконання, тому схильні вірити людям, які їх розділяють. У підсумку ми опиняємося ізольовані у власній «бульбашці фільтрів».

🔶 Вийдіть за межі своєї інформаційної зони комфорту. Якщо ви цілими днями дивитеся один телеканал, спробуйте ненадовго перемкнути на інший, або почитати закордонне онлайн-видання.

🔶 Задумайтесь про наслідки своїх дій. Перш ніж ділитися інформацією, запитайте себе, чи буде вона корисна адресату або тільки зашкодить йому. Пам'ятайте, що, навіть якщо ви збираєтеся повідомити що-небудь тільки своїм родичам або близьким друзям, вони можуть поділитися цим зі своїми друзями, а ті — зі своїми.

🔶 Не нав'язуйте правду іншим. Якщо ви слідували попереднім рекомендаціям, то знаєте, як відрізнити правду від брехні. Але цього не завжди достатньо. Як говорив психолог Леон Фестінгер, якщо надати людині, впевненому у своїй правоті, неспростовні докази того, що він помиляється, «він тільки ще сильніше стане наполягати на своєму». Іншими словами, ви повинні прагнути не до того, щоб мати рацію, а до конструктивності. Надайте людям шанс самим відкрити для себе правду.

🔶 Пам'ятайте, що страх заразливий. У своїй нещодавній статті в журналі Harvard Business Review нейробіолог Жадсон Брюер зазначає: «Коли страх поширюється через спільноту як соціальна інфекція, він може перерости в щось набагато більш небезпечне — паніку».

Поради від психолога, які допоможуть впоратись з критичними ситуаціями. 

1. Необхідно усвідомити, що подібні ситуації вже траплялися з людством. Які б важкі ситуації не відбувалися у світі, люди завжди виходили з них більш загартованими й сильнішими. 

2. Цінуйте все, що маєте. Ставтеся з повагою до вашого майна, адже в такій ситуації вони ваша головна перевага. 

3. Підтримуйте близьких і трансформуйте позитивні думки. Ваші рідні, а особливо літнього віку, у такий період дуже вразливі й потребують вашої підтримки, не залишайте їх на самоті й заряджайте тільки позитивними емоціями. 

4. Сприймайте труднощі не як проблему, а як можливість реорганізації вашого життя. Особливо зараз, під час карантинних обмежень, варто зайнятися саморозвитком, тим паче, в інтернеті для цього існує багато можливостей. 

5. Не жалійтеся, а переходьте до дій, які допоможуть покращити ситуацію. 

6. Вчіться на помилках, щоб у майбутньому запобігати подібним ситуаціям.

Як батькам зберегти позитивний емоційний стан дітей на карантині – 5 порад від ЮНІСЕФ

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) склав 5 коротких порад батькам, як зберегти позитивний емоційний стан дітей під час карантину.

Нижче подаємо переклад інфографіки від ЮНІСЕФ.

1. Говоріть про поведінку, яку ви хочете бачити.Використовуйте позитивний тон і слова, коли говорите з дитиною. Наприклад: “Будь ласка, прибери свої речі”. Замість: “Не роби безлад”.

2. Все залежить від подачі.Зриваючись на крик до своєї дитини, ви самі роздратовуєтесь і збільшуєте в неї рівень тривоги і стресу. Більше називайте дитину по імені. Говоріть у спокійній манері.

3. Будьте реалістами. Чи може дитина робити те, про що ви її просите. Дитині дуже важко зберігати спокій/бути спокійною протягом цілого дня, але, можливо, їй вдасться посидіти спокійно упродовж 15 хвилин, поки ви розмовляєте по телефону.

4. Хваліть дитину, коли вона поводиться добре.Постарайтеся відзначати все, що ваша дитина зробила добре. Можливо вона цього не показує, але ви ще обов’язково це побачите. Дитина переконається, що ви помічаєте це і піклуєтесь про неї.

5. Допоможіть підліткам залишатися на зв’язку.Підліткам особливо важливо спілкуватися з друзями. Допоможіть своїй дитині бути в контакті через соціальні мережі, або надайте інші для безпечної дистанції способи. Це те, що ви можете робити також разом!

✅Як знизити тривогу і не панікувати  в умовах пандемії і карантину.
  ☝️ Пам’ятайте, в  умовах стресових ситуацій нервові клітини втрачають здатність відновлюватися. Тож бережіть їх не менше, ніж руки, ніс і горло.
  ☝️Не витрачайте дорогоцінного часу на погані думки і потік інформаційного негативу. Залиште невтішні прогнози і страхи «вірусологам» з Фейсбуку 〽️.
  ☝️Пам’ятайте: паніка і відчай – не найкращі супутники у складній ситуації. Візьміть на озброєння слова персидського лікаря Авіценни️: «Паніка – половина хвороби. Спокій – половина здоров’я. А терпіння – початок зцілення».
  ☝️Шукайте плюси у всьому, що з вами трапляється. Зробити це не легко, але спробуйте практично прийоми  позитивного мислення під девізом: «Коли не можна змінити картину, варто замінити рамку🖼». 
  ☝️Зберіть власну скарбничку ресурсів, які налаштовують вас на позитив (фільми 🎬, музика 🎼, творчість 🎨), а негатив змивайте разом із сумлінним миттям рук.
  ☝️Не забувайте про важливість рухової активності. Рух ️ – це мобілізаційний сигнал для організму, що варто жити, функціонувати, відновлюватись.
  ☝️Не дозвольте вірусу, хай навіть із "короною" 👑, забрати радість із вашого життя, хай навіть тимчасово!

“Впустіть у своє серце оптимізм”: 11 правил поведінки хорошої людини

1. Будьте собою. Не намагайтеся змінити те, ким ви є.

Не намагайтеся відповідати стандартам і вписуватися в рамки, які вам не підходять. Бути собою – дуже важливо. Навколишні вас так ніколи і не зрозуміють, якщо будете постійно приховувати те, ким є насправді.

2. Забудьте про злості.

Припиніть постійно злитися і чіплятися за негативні емоції. Прийміть свою злість і відпустіть її. Не дозволяйте негативним емоціям керувати вами і вашим життям.

3. Як можна частіше мисліть позитивно.

Чим позитивніше ви будете думати, тим прекрасніше в кінцевому підсумку буде ваше життя. Ви не можете постійно накручувати себе, що все складеться погано. Впустіть у своє серце оптимізм.

4. Говоріть оточуючим про свої почуття.

Не відгороджуйтесь від близьких людей. Вони заслуговують знати, що ви відчуваєте. Якщо не будете ділитися своїми емоціями і почуттями, то можете виявитися в емоційній ізоляції.

5. Говоріть «будь ласка» і «спасибі».

Бути ввічливим не так вже й складно. Просто вживайте ці слова в мові. Проявляйте по відношенню до інших людей доброту, що вони проявляють по відношенню до вас.

6. Не обманюйте.

Брехня призводить до проблем з довірою. І хоч правда часом заподіює біль, ті, кого вона стосується, заслуговують її знати.

7. Не чекайте від людей тільки найгіршого.

Не припиняйте спілкуватися з людиною через якісь (можливо, надумані) дрібниці. Всі ми люди. Всі ми здатні змінюватися. Давайте другий шанс тим, хто його заслуговує.

8. Думайте про оточуючих людей.

Не зациклюйтесь на собі. Іноді важливо приділяти час роздумам про те, що відчувають інші люди. Значення мають не тільки ваші емоції і почуття.

9. Просіть вибачення, коли це необхідно.

Не намагайтеся уникнути вибачень. Якщо вам потрібно попросити вибачення, зробіть це. Життя занадто коротке для того, щоб ризикувати хорошими відносинами. Якщо відчуваєте свою вину, просто попросіть пробачення.

10. Проводьте час з тими, хто для вас важливий.

Не забувайте показувати дорогим для вас людям, що вони важливі. Нагадуємо ще раз – життя занадто коротке.

11. Виконуйте те, що обіцяєте.

Не обіцяйте, якщо не готові або не можете стримати свою обіцянку. Погоджуйтеся тільки на те, що дійсно готові зробити.

Як подолати коронавірусну тривогу

🔶Обмежте перегляд засобів масової інформації. Оскільки паніка виникає, коли люди завищують загрозу та недооцінюють свої здібності, спостереження за висвітленням новин, які неодноразово підкреслюють, як швидко поширюється коронавірус, є паливом для вогню тривоги.

🔶 Робіть усе, що ви можете, щоб захистити себе та свою сім’ю. Включаючи дотримання правил гігієни та соціальної дистанції. Така проста дія є протиотрутою до тривоги, і насправді люди багато можуть зробити, щоб захистити себе та свою родину.

🔶Скажіть собі щось певне. Щоб протистояти невизначеності, яку породжує пандемія, нагадуйте собі про те, що є певним, яким би незначним воно не здавалося. Кажіть собі щось на кшталт: "Я впевнений, що сьогодні стою тут, все ще дихаю, і сонце світить".

🔶 Беріть участь у соціальних ініціативах. Наприклад, можна допомагати вразливішим сусідам продовольчими продуктами чи просто залишатися вдома.

🔶 Постарайтеся зосередити увагу на тому, за що ви вдячні. Замість того, щоб маринуватися в турботах, що ви захворієте на коронавірус, ваше весілля буде скасовано, або ваші діти будуть поза школою до осені, зосередьтеся на тому, що ви цінуєте і за що ви вдячні.

🔶 Спробуйте дотримуватися розпорядку дня. Дотримання розпорядку дня є критично важливим — це те, на що ми можемо вплинути, а, отже, дозволяє нам відчувати контроль над ситуацією.

🔶 Харчуйтеся корисною їжею. Не паліть і займайтеся фізичними вправами, коли це можливо. Гарне харчування та достатня кількість фізичної активності корисні як для тіла, так і для розуму.

🔶 Частіше спілкуйтеся з рідними та друзями онлайн. Соціальна ізоляція може підживити депресію, отже, тільки через те, що ви фізично віддаляєтесь від інших людей, не треба припиняти всі соціальні контакти.

​​Віддалений спосіб життя.

Коронавірус змусив усіх нас повністю змінити стиль життя. Зокрема, перейти на віддалений режим роботи. Тому ми  зібрали для вас поради, як працювати вдома і при цьому залишатися продуктивним, не перепрацьовувати, залишатися на зв’язку з командою і підтримувати одне одного. 
🔶 Не судіть себе строго. Робота з дому може бути великим викликом. Ви можете відчути самотність, ізольованість, напруження, розчарування. Все нормально. Будь-який перехід вимагає часу, щоб звикнути, тому намагайтеся не бути суворим до себе.

🔶 Робіть заплановані перерви.  Спробуйте встановити будильник, щоб вставати і робити розминку щогодини, ходіть по квартирі, спілкуючись по телефону, перейдіть до окремої зони (подалі від комп’ютера) щоб пообідати.

🔶 Захистить свій час.  Встановіть певні години, коли ви знаходитесь "в офісі" і спілкуйтеся з колегами, інший час - повністю ваш, і присвячений повсякденним справам та спілкуванню із родиною.

🔶 Відокремте свою робочу зону. Домовтесь з членами сім’ї чи сусідами по кімнаті про години, в які ви працюєте з дому, та про основні правила, яких необхідно дотримуватись в ці години.

🔶 Увімкніть білий шум. Це дійсно допомагає зменшити відволікання шуму навколо вашої робочої зони. Зараз існує багато мобільних додатків, які можна безкоштовно завантажити на комп’ютер чи телефон.

🔶 Приділіть увагу власному комфорту. Облаштуйте своє робоче місце так, щоб вам було зручно — використовуйте зручний стілець та стіл, оберіть місце із достатньою кількістю природнього освітлення, провітрюйте приміщення, де працюєте.

Тривала самоізоляція, режим карантину і засмічений новинами інфопростір легко можуть викликати тривожність навіть у тих, хто до останнього тримався молодцем. Час відволіктися від усіх новин та відпочити, а допоможе нам у цьому — музика. 

Хороший плейлист допомагає створити гарний настрій навіть в найпохмуріший день, налаштуватися на позитив, продовжити щасливі миті. Тож нумо слухати музику 🎧 https://cutt.ly/qyatOph

УРОВНИ ЖИЗНИ, КОТОРЫЕ НЕОБХОДИМО ВЫУЧИТЬ.

1. Caмое важное в вашей жизни - это близкие люди. Всегда ставьте их на первое место. Они важнее вашей работы, хобби, компьютера. Цените их, словно они - это вся ваша жизнь. Потому что так оно и есть.

2. Вeщи собирают пыль. Время и деньги, которые вы тратите на вещи, однажды погубят вас. Чем меньше вещей вы имеете, тем более вы свободны. Покупайте с умом.

3. Жизненный опыт - это одна из самых важных вещей в жизни. Мы все стремимся быть самостоятельными, мудрыми, уверенными в себе личностями. Однако порой мы забываем о том, что наша мудрость - это опыт, полученный в течение многих лет. Ради такого опыта многие люди проходят через множество препятствий и жизненных трудностей. По этой причине опыт старшего поколения очень для нас важен, так как он несет в себе жизненные уроки - самые ценные знания.

4. Жизнь - это то, что есть сейчас. Мы всегда ждем невероятных вещей, которые будут происходить в будущем, но забываем о том, что жизнь идет прямо сейчас. Научитесь жить настоящим моментом и перестаньте надеяться на иллюзии в будущем.

5. Страх - это иллюзия. Большинство вещей, которых мы боимся, никогда не случатся. Но даже если они происходят, то зачастую оказываются не такими плохими, как мы думали. Для многих из нас страх - это худшее, что может случиться. Реальность не так страшна.

6. Долги того не стоят. Тратьте деньги по своим возможностям. Живите свободно. Долги не позволят вам этого сделать.

7. Ваши дети - это не вы. Вы приводите детей в этот мир и заботитесь о них до тех пор, пока они не могут сделать этого сами. Обучайте их, любите, поддерживайте, но не меняйте. Каждый ребенок уникален и должен прожить свою жизнь.

8. Дружба требует внимания. Оберегайте дружбу, как декоративное растение.

9. Возраст - это число. Когда вам 20, вы думаете, что 50 - это кошмар. Но когда вам 50, вы чувствуете, что вам 30. Наш возраст не должен определять наше отношение к жизни. Не дайте цифрам изменить вас настоящего.

10. Позерство строит стены. Создание образа другого человека с целью впечатлить кого-то сыграет с вами злую шутку. Очень часто люди видят вас настоящего сквозь образ, и их это отталкивает.

11. Физические упражнения - это сила. Занятия физкультурой на постоянной основе должны стать частью вашего образа жизни. Это делает вас сильнее физически, морально и эмоционально. Также это улучшает здоровье и внешний вид. Физкультура - это лекарство от всех болезней.

12. Обида причиняет боль. Отпустите ее. Другого правильного пути просто нет.

13. Страсть улучшает жизнь. Когда вы находите любое занятие, от которого вы без ума, каждый день становится подарком. Если вы еще не нашли свое любимое занятие, поставьте себе цель сделать это.

14. Путешествия дают опыт и расширяют сознание. Путешествия делают вас интереснее, мудрее и лучше. Они учат вас взаимодействовать с людьми, их привычками и культурами.

15. Вы не всегда правы. Мы думаем, что знаем ответ на любой вопрос, но это не так. Всегда есть кто-то умнее вас, а ваши ответы не всегда верны. Помните об этом.

16. Это пройдет. Что бы ни случилось в жизни, это пройдет. Время лечит, а вещи меняются.

17. Вы определяете свое предназначение. Жизнь скучна без цели. Решите, что важно для вас, и постройте свою жизнь вокруг этого.

18. Зачастую риск - это хорошо. Чтобы изменить свою жизнь, приходится рисковать. Принятие обдуманных и рискованных решений помогает вам расти.

19. Перемены всегда к лучшему. Жизнь меняется, и не стоит сопротивляться этому. Не бойтесь изменений, плывите в потоке и воспринимайте жизнь как приключение.

20. Мысли нереальны. Ежедневно в голове пролетают тысячи мыслей. Многие из них - негативные и пугающие. Не верьте им. Это всего лишь мысли, и они не станут реальностью, если вы им не поможете.

21. Вы не можете контролировать других. Мы хотим, чтобы окружающие нас люди вели себя так, как хочется нам. Но реальность такова, что мы не можем изменить других людей. Уважайте уникальность и независимость каждого человека.

22. Ваше тело - это храм. У каждого из нас есть что-то, что мы ненавидим в своем теле. Но наше тело - это единственное, что принадлежит только нам. Относитесь к нему с уважением и заботьтесь о нем: не пейте, не курите, правильно питайтесь и ведите активный образ жизни.

23. Вы справитесь. Не важно, какая ситуация возникла у вас в голове. Реальность такова, что вы можете с этим справиться. Вы гораздо сильнее и мудрее, чем думаете. Вы пройдете сквозь это и переживете.

24. Благодарность делает человека счастливее. Причем не только того, кому адресована благодарность, но и того, кто ее говорит. Не забывайте благодарить людей за все, что они для вас делают.

25. Прислушивайтесь к интуиции. Ваши рассуждения очень важны, но интуиция - это ваша суперсила. Она использует ваш опыт и жизненную модель, чтобы найти ответ на любой вопрос. Иногда она возникает спонтанно, и лучше прислушайтесь к ней.

26. Честность к самому себе - это свобода. Будьте честным с самим собой. Самообман - это ослепление самого себя.

27. Идеалы скучны. Перфекционизм сделает вашу жизнь скучной. Наши отличия, особенности и недостатки - это то, что делает нас уникальными. Помните об этом.

28. Действуйте, чтобы найти цель в жизни. Она не найдет себя сама. Помогите ей в этом и делайте все возможное, чтобы отыскать цель.

29. Маленькие вещи тоже важны. Все мы ждем больших побед и достижений, забывая о том, что они состоят из мелких и иногда даже незаметных шагов. Цените эти шаги.

30. Учитесь. Всегда. Если вы думаете, что знаете хотя бы 1% всего, что есть в нашем мире, то вы еще никогда так не заблуждались. Учитесь каждый день, узнавайте что-то новое о разных вещах. Учеба держит наш мозг в тонусе даже в зрелом возрасте.

31. Беспокойство бессмысленно. Вам стоит беспокоиться только в том случае, если это приведет вас к решению проблемы. Но природа беспокойства такова, что этого никогда не случится. Беспокойство отключает ваш мозг, и вы просто не в состоянии решить сложившуюся ситуацию. Поэтому научитесь справляться с беспокойством и постарайтесь избавиться от него.

32. Исцелите свои раны. Не дайте ранам из своего прошлого сказываться на вашей настоящей жизни. Не притворяйтесь, что они ничего не значат. Найдите поддержку у близких людей.

33. Проще - лучше. Жизнь полна сложностей, путаниц и обязательств, которые делают ее только хуже. Простая жизнь дает пространство для радости и любимых занятий.

34. Делайте свою работу на отлично. Если вы хотите чего-то добиться в жизни, вам придется поработать. Конечно, есть редкие исключения, но не надейтесь на них. Надейтесь на себя.

35. Никогда не поздно. Поздно - это лишь оправдание для того, чтобы не пытаться. Добиться поставленных целей можно в любом возрасте.

36. Действия исцеляют тоску. Любые действия - это лекарство от беспокойств, прокрастинации, тоски и тревоги. Перестаньте думать и сделайте хоть что-нибудь.

37. Отпустите предрассудки. Не будьте привязаны к мнению или убеждениям общества. Будьте открытым для любой возможности или идеи. Вы удивитесь, как много возможностей дает жизнь, если их не отвергать.

38. Слова имеют значение. Думайте, прежде чем говорить. Не используйте слова для того, чтобы обидеть человека. Когда вы сделаете это, назад дороги уже не будет.

39. Живите каждым днем. Когда вам будет 90 лет, сколько дней у вас останется? Живите и цените каждый из них.

40. Любовь - это ответ на любой вопрос. Любовь - это то, почему мы здесь. Это сила, которая движет миром. Делитесь ею и выражайте ее каждый день. Делайте мир лучше.

  С заботой о Вас, Психология | Эзотерика | Йога