пятница, 30 октября 2020 г.

                                                                                                              10 Правил Эйнштейна, которые пригодятся в повседневной жизни!

1. Человек, который никогда не ошибался, никогда не пробовал сделать что-нибудь новое.


2. Образование — это то, что остается после того, когда забываешь все, чему учили в школе.


3. В своем воображении я свободен рисовать как художник. Воображение важнее знания. Знание ограничено. Воображение охватывает весь мир.


4. Секрет творчества состоит в умении скрывать источники своего вдохновения.


5. Ценность человека должна определяться тем, что он дает, а не тем, чего он способен добиться. Старайтесь стать не успешным, а ценным человеком.


6. Есть два способа жить: вы можете жить так, как будто чудес не бывает и вы можете жить так, как будто все в этом мире является чудом.


7. Когда я изучаю себя и свой способ думать, я прихожу к выводу, что дар воображения и фантазии значил для меня больше, чем любые способности к абстрактному мышлению.


8. Чтобы стать безупречным членом стада овец, нужно в первую очередь быть овцой.


9. Нужно выучить правила игры. А затем, нужно начать играть лучше всех.


10. Очень важно не перестать задавать вопросы. Любопытство не случайно дано человеку.

четверг, 29 октября 2020 г.

 Чому потрібно ділитися переживаннями?


Непроговорені переживання і страхи можуть стати причиною ще більших психологічних, а іноді і фізіологічних проблем. Якщо сталася криза – обов’язково обговоріть це з іншими людьми.


Звісно, обговорення емоцій - це не завжди миттєва панацея. Як і у випадку зі спортивними тренуваннями і здоровим харчуванням, воно не дає результатів відразу, але впливає на ваш стан в довгостроковій перспективі.


Коли ви ділитися своїми переживаннями з іншими, то отримуєте можливість почути себе і прислухатися до себе. Це можливість зібратися з думками і почуттями. Якщо сказати вголос «Я більше не можу», слідом за цим, швидше за все, прозвучить: «Мені потрібна допомога» або «Але я постараюся».


Крім цього, не забувайте про хороші події, які відбуваються у вашому житті, і не забувайте ділитися ними.


Якщо спілкування з рідними чи друзями не дає позитивних результатів, зверніться за допомогою до психолога.


Безкоштовна психологічна допомога: https://tellme.com.ua

пятница, 23 октября 2020 г.

 Чи можна впоратися з сімейним конфліктом⁉️


Чи можна вийти з конфлікту та зберегти свої емоційні, фінансові та часові ресурси⁉️

 

Звичайно можна‼️

 

☝️Для врегулювання сімейних конфліктів може бути застосована процедура медіації.


Якщо в конфліктній ситуації ніхто не хоче поступатися, а всі використані ресурси ні до чого не призвели, потрібно звернутися до професіонала - людини, яка професійно займається врегулюванням конфліктів. 

Ця людина -медіатор🤝


👫Сімейна медіація - процес, в якому незалежна третя особа допомагає учасникам сімейного конфлікту (зокрема, батькам на межі розставання або розлучення) поліпшити взаємодію один з одним і прийняти для обох сторін усвідомлені рішення щодо деяких або усіх питань, пов'язаних з розлученням, забезпеченням дітей, поділу майна після розлучення а також з фінансових і інших питань.

✔️Медіатор орієнтований на досягнення чітких угод між учасниками спору.

✔️Медіатор зосереджений на тому, як люди хотіли б бачити майбутнє, а не на детальному аналізі минулих подій.

✔️Медіатор контролює процес, але не прагне  впливати на учасників або результат.

✔️Медіатор бачить і чує, що сторони  часто у  конфліктних ситуаціях говорять про одне й те ж але на різних мовах

✔️Медіатор стежить за тим, щоб сторони не "полетіли разом у прірву", допомагає побачити емоції один одного,він сприяє тому, щоб сторони могли  почути один одного. 

✔️Медіатор допомагає знайти  спільні інтереси (у членів сім'ї вони завжди є), які дозволяють сторонам прийняти вірне для них рішення.

‼️Процедура медіації орієнтована на вироблення рішення, яке б влаштовувало і одну і іншу сторону‼️

 Цікаво? Звертайтеся🙂.

четверг, 22 октября 2020 г.

3 табу у спілкуванні з підлітками

 Ще вчора ви без проблем знаходили спільну мову з дитиною, почувались авторитетом для своєї дочки чи сина, а сьогодні… А сьогодні на ваші прохання чи зауваження дитина перетворюється на їжачка. І більшість розмов проходять зовсім не так як хотілось і важко навіть піймати той момент, коли ж розмова переростає в суперечку.

Підліткова криза - одна з самих помітних. Це складно і для дорослих, і для дітей. І навіть якщо вона проходить тихо, це теж не так вже й добре, але про це - іншим разом.

Як же спілкуватись з підлітком, щоб і ваші нерви, і стосунки залишились в нормальному стані? Пропоную запам'ятати три табу, або три поради стосовно того, як спілкуватись точно не варто:

  1. “Тому, що я так сказала/сказав”. Краще звичайно навіть з меншою дитиною так не поводитись, але з підлітком - точно ні. Скоріше за все на такі аргументи підліток почне проявляти агресію, почне сперечатись, або погодиться і зробить все по-своєму. Ви можете сказати, звичайно, що ваша дитина не така і навіть у свої 14 (наприклад) дуже слухняна і робить що скажуть мама з татом без питань. То в мене для вас не дуже гарні новини. Якщо дитина сліпо вірить авторитетам, навіть таким як батьки, вона в якийсь час може так само повірити авторитету старших підлітків і попасти під вплив поганої компанії. Так, так, вміння казати ні, питати про аргументи (“Навіщо мені це потрібно робити?”) - це гарний імунітет від поганих вчинків “за компанію”. Якщо у вашому спілкуванні буде менше категоричності та більше партнерського спілкування, це піде на користь і вашому підлітку і стосункам в цілому.

  2. Порівняння. Навіть дорослі люди іноді з образою згадують як їх порівнювали з сусідами, однокласниками, “”сином маминої подруги”. Той син взагалі якесь міфічне ідеально створіння, вам так не здається? По-перше, скоріше за все знайомі розповідають вам лише про найкращі вчинки та досягнення дітей і приховують проблемні моменти (вони є у всіх, бо ж ми живі люди). ПО-друге, це не дуже гарна мотивація. Дитина ображається на вас, відчуває злість до того, з ким ви її порівнюєте і ще… відчай. Бо дитині хочеться, щоб мама з татом любили та приймали безумовно. Хто ж ще зуміє, як не вони. Не порівнюйте дитину. Порівнюйте її успіхи вчора й сьогодні, тобто її власні вчинки та досягнення, якщо вже так хочеться щось порівняти.

  3. Якщо вже оцінюємо, то лише вчинки, поведінку, слова , а не дитину. Підлітковий вік - особливо уразливий період. Необережне слово, “ярлик”, який ви ніби жартома промовили в бік дитини - вес це може глибоко образити та посіяти в дитині сумніви у собі. Ми ніколи не оцінюємо дитину в цілому. Ми оцінюємо конкретні ситуації та вчинки. “Ти чемний, я знаю точно, та ця поведінка, яку ти демонстрував сьогодні - нечемна поведінка”. Особливо слід уникати критики та зауважень стосовно зовнішності, млявості поведінки чи поганого настрою.

Підлітковий вік це вік швидкого росту та гормональних змін, саме через це підлітки часто бувають дратівливі, сумні, мляві “сонні” та трохи непропорційні зовнішньо.

Підтримайте свою дитину. Для неї це теж не просто. Можете пригадати, як ви проживали свій підлітковий вік та поділитись якимось цікавими історіями. Не в якості повчання, а в якості “поділитись особисим” - це допоможе стати ближчими з дитиною.

Ваша дитина дорослішає. І настав час будувати з нею дружні, партнерські стосунки. Якщо вам вдасться - ви будете не лише батьками а й довіреними особами для своєї дитини і зможете допомогти в разі потреби, бо будете знати про її проблеми.

вторник, 20 октября 2020 г.

 Читання допомагає відновити сили та надихає на нові звершення


Пропонуємо добірку книжок, які цьому сприятимуть:


🔸 «Зупинись! Як протистояти культу самовдосконалення і бути щасливим» Свенн Брінкман

Ця книжка — спроба протистояти й запропонувати реальний опір системі самовдосконалення. Уплітаючи у свої аргументи посилання на твори мислителів, психологів і письменників, як от Барбари Гелд чи Харукі Муракамі, автор ґрунтовно та водночас просто пояснює, як за нинішніх обставин примиритися із собою, досягти гармонії, дістати задоволення від життя і віднайти ключ до щастя.


🔸 «Рік у Провансі» Патрік Мейл

Дотепна та відверта розповідь Пітера Мейла — це пригода й захоплива мандрівка Провансом для кожного читача. У товаристві любої дружини, а також з двома великими собаками автор книжки здійснив свою найзаповітнішу мрію переїхав з галасливого великого міста в мальовниче село на півдні Франції, у старовинний прованський будинок.


🔸 «Турист мимоволі» Енн Тайлер

Головний герой роману педант і прихильник «системи» майже в усьому. Він ненавидить подорожувати, але заробляє на життя написанням путівників. Через рік після загибелі сина дружина пропонує йому розлучитися. Саме з цього моменту у героя розпочинається абсолютно нове життя. Він як слід роздивиться своїх родичів, зустріне жінку, яка зачепить його за живе і врешті-решт зробить вибір, що визначить його майбутнє. І все це буде схоже на подорож, від якої герой чи не вперше отримає справжнє задоволення.

понедельник, 19 октября 2020 г.

 Як почуватися комфортно в період невизначеності?


Страх перед невизначеністю - це ситуація, при якій людина переживає стрес щодо непередбачених подій, які можуть відбутися.


Щоб припинити боятися невизначеності, потрібно до неї підготуватися.


🔸Прийміть невизначеність

Не боріться з нею, а прийміть як природну частину життя. Ви повинні зрозуміти і прийняти той факт, що життя постійно змінюється. 


🔸Інформації завжди буде не вистачати

Ніхто не може з точністю сказати, що станеться в майбутньому. Абсолютно нормально, якщо ви чогось не знаєте. У вас ніколи не буде відповідей на всі питання. Але саме рішення, прийняті в умовах невизначеності, допомагають навчатися набагато швидше.


🔸Отримайте підтримку

Нові та корисні знайомства - відмінний спосіб отримати потужну підтримку. Ці люди дадуть нову інформацію і знання, а також допоможуть порадою. Формуйте дружні стосунки з різними людьми. Звичайно, потрібно їм допомагати у відповідь.


🔸Інвестуйте в себе

Один з кращих методів підготовки до невизначеності - почати інвестувати в себе. Вкладайте гроші, час, зусилля та інші ресурси в те, щоб стати кращими. Розширюйте кругозір і розвивайте нові навички.


🔸Живіть сьогоднішнім днем

Досить складно боятися майбутнього, якщо ви живете сьогоднішнім днем. Як не крути, але існує тільки сьогодні. І прийняти рішення можна лише зараз.

четверг, 15 октября 2020 г.

 Продовжимо тему відповідальності неповнолітніх 👨‍👨‍👧‍👦.

Коротко про кримінальну відповідальність неповнолітніх👇


Нормами ст.22 Кримінального кодексу України встановлено:         

    ✔️Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

    ✔️ Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).


 ‼️ Види покарань (ст. 98 ККУ)‼️

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:


1) штраф;( застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний дохід,власні кошти або майно,на яке може бути звернене стягнення)


2) громадські роботи;


3) виправні роботи;


4) арешт;


5) позбавлення волі на певний строк.


До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.   


❗Нормами статті 97 ККУ передбачено звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх  із застосуванням примусових заходів виховного характеру:


(checkmark) Неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 Кримінального Кодексу.

(checkmark) Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 Кримінального Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу.

(checkmark) У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.


❗Стаття 105. Кримінального кодексу України❗


1. Неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.


2. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:


1) застереження;


2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;


3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;


4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;


5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.


3. До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.


4. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

 Адміністративна відповідальность неповнолітніх ‼️👨‍👩‍👧‍👦

 

Відповідно до ст.12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)- адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

  До осіб віком від 16 до 18років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються такі заходи впливу(ст. 24' КУпАП) ⬇️⬇️⬇️


✔️зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;


✔️попередження;


✔️догана або сувора догана;


✔️передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.


‼️ У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років окремих адміністративних правопорушень,  передбачених ч.2 ст.13 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, та до них можуть бути застосовані адміністративні стягнення такі як наприклад:

-штраф;

 

-громадські роботи;


-виправні роботи;


-суспільно корисні роботи;

(повний перелік стягнень перелічений у ст. 24 КУпАП)


До неповнолітніх не можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як:

- адміністративний арешт;

- арешт з утриманням на гауптвахті.


‼️Серед правопорушень передбачених ч.2 ст.13 КУпАП ‼️є:


- незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КУпАП);


-дрібне викрадання чужого майна (ст. 51 КУпАП);


-порушення правил дорожнього руху (ст. 121-127, ч. 1-3 ст. 130 КУпАП);

 

-дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП)

‼️Це неповний перелік правопорушень,що зазначені у ч.2 ст.13 КУпАП‼️З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до неповнолітнього ( за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24' КУпАП.


☝️Вчинення правопорушення неповнолітнім визнається обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

☝️Допитувати  неповнолітніх поліцейські можуть тільки в присутності їх законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників, опікунів).

☝️Адміністративна відповідальність неповнолітнього настає тільки тоді, коли шістнадцять років йому виповнилося саме на момент вчинення протиправного діяння а не на момент прийняття рішення компетентним органом.

Що робити, аби ваша дитина не зазнала булінгу?  


Булінг – це емоційне та психологічне насилля, яке може мати форми образ, залякування, ізоляції, постів у соцмережах. Також різновидом булінгу є цькування дитини, яка перехворіла на коронавірус. Батькам потрібно це враховувати та першими розповісти дітям про коронавірус, його наслідки і чому не слід через це дражнитися.  


Щоб створити комфортні умови навчання в школі, необхідно займатися попередженням насилля та відразу ж зупиняти будь-які його прояви:  

🔸Обговорюйте питання булінгу на батьківських комітетах та зборах педагогічного колективу. 

🔸Організовуйте навчальні лекції для дітей та вчителів про те, що таке психологічне та фізичне насилля, його наслідки. 

🔸Говоріть із вчителем про випадки булінгу. Якщо він ігнорує, звертайтеся до директора або навіть в поліцію. 

🔸Якщо є необхідність, проконсультуйтесь у психолога. 

🔸Не намагайтеся достукатись до дітей, які кривдять інших. Звертайтеся до здорового глузду їхніх батьків.


суббота, 10 октября 2020 г.

10 жовтня день психічного здоров'я

 10 жовтня відмічають Всесвітній день психічного здоров’я. Тому в сьогоднішній публікації хочемо поділитись деякими порадами щодо того, як його зберегти.

    До складових психічного здоров’я можна віднести: самостійність, соціальний і особистий інтерес, вміння ризикувати, турбота про майбутнє, прийняття невизначеності і прийняття себе, гнучкість, терпимість, захоплення і відповідальність за власні емоції.

    Отже, психічне здоров’я – це коли людина може  насолоджуватися життям та створювати рівновагу між життєвою діяльністю та зусиллями для досягнення психологічної стійкості. І для такої життєвої психологічної стійкості нам дуже необхідно мати свій внутрішній ресурс. Ресурс це те, до чого ми можемо звернутися коли:

– ми перебуваємо в нерішучості

– немає сил, здійснити бажане;

– хочемо змін в житті;

– немає інтересу до життя, і мало що радує;

– хочеться скинути вантаж втоми;

– не вистачає життєвих сил;

– руки опускаються;

– не вистачає впевненості;

– відчувається тривога і неспокій;

– немає відчуття гармонії;

– відчуття безсилля і відсутності опори в житті.

    І я думаю, що кожен може продовжити цей список, адже в житті бувають такі ситуації, коли відчуваєш, що сам не можеш справитись, що потрібно «поповнити» внутрішні сили, щоб вистояти.

    То що ж робити, коли потребуєш таку «підзарядку»? Можна скористатись зовнішніми і внутрішніми ресурсами.

 Зовнішні ресурси:

-пам’ятні речі, спілкування з друзями, сім’я, будинок, дерево і т. д.

Внутрішні ресурси бувають:

– тілесні відчуття тіла, заняття спортом, танець, сон, масаж, хобі і заняття, які вимагають роботи з використанням ручної моторики (вишивання, плетення, ліплення, малювання,  різьблення і т.д.), відпочинок, голос і спів.

– емоційні: чутливість, прояв емоцій, сприйнятливість, сентиментальність, творчість.

– когнітивні: плани, розуміння, уяву, допитливість, ідеї, цінності, права, спогади, самоідентифікація, медитація, творчість, усвідомлення.

  Для ознайомлення з медитацією, пропоную переглянути відео і скористатись порадами психолога.

Поради психолога: Медитація: https://youtu.be/BvykiMSqpI8

 Сподіваюсь, що наша публікація з порадами допоможе Вам відновлювати вчасно свій ресурс і стійко долати життєві перешкоди. А також нагадуємо, що Ви завжди при потребі можете звернутись за консультацією до фахівців соціально-психологічної служби школи.

среда, 7 октября 2020 г.

 Як допомогти дитині повірити в себе?


Невпевненість з'являється тоді, коли дитина починає сумніватися у своїх навичках, знаннях або можливостях. Ще не приступивши до справи, невпевнені в собі діти вже малюють у своїй уяві сценарії провалів. Завдання батьків полягає в тому, щоб невимушено допомогти дитині впоратися з проблемою.


Для цього варто слідувати наступним порадам:


🔸Проявляйте безумовну любов до вашої дитини.

Дитина повинна завжди вірити в те, що незалежно від того, досягає вона успіху чи зазнає невдачі, батьки її люблять і підтримують.

🔸Заохочуйте в дитині наполегливість.

Успіх і наполегливість крокують поруч. Розвивайте у своїй дитині завзятість.

🔸Давайте дитині вибір.

Ви повинні давати своїй дитині вибір, нехай навіть в простих ситуаціях.

🔸Допоможіть дитині ставити досяжні цілі.

Це принесе більшу користь для підвищення її самооцінки, ніж для досягнення життєвого успіху. Після цього допоможіть дитині досягти поставлених цілей.

🔸Не змушуйте дитину бути ідеальною.

Спроби бути ідеальним — це гра, у якій немає переможців.

🔸Дозвольте дитині чути, як ви хвалите її в присутності інших людей.

вторник, 6 октября 2020 г.

 Як розвинути в собі впевненість?


Це питання виникає, коли розуміємо, що не можемо досягти бажаного, є прагнення розвиватися, але щось заважає. Швидше за все не вистачає внутрішньої впевненості, що дозволяє ризикувати і приймати нестандартні рішення, змінювати своє життя.

Щоб розвинути впевненість у собі, необхідне бажання, наполегливість, систематичність і ваші наступні дії:


🔸ставте собі цілі;

🔸визнайте свої досягнення;

🔸створюйте оточення, яке вас підтримує;

🔸знайдіть собі заняття для душі;

🔸постійно навчайтеся;

🔸займайтеся спортом і стежте за здоров’ям;

🔸порівнюйте себе сьогоднішнього із собою вчорашнім.


Ось так поступово, крок за кроком, ви набудете рис впевненої людини та з меншими затратами досягатимете бажаних результатів.

 Домашні улюбленці сприяють зниженню рівню стресу  


Згідно з дослідженням британських вчених, коти й собаки зменшують відчуття самотності й покращують таким чином психічне здоров’я людей.  


Про це повідомляє Science alert з посиланням на відповідне спостереження науковців.  


Науковці опитали понад 6 тисяч британців, які пережили жорсткий карантин, на предмет їхнього психічного здоров’я і домашніх улюбленців.  


Такі люди теж отримали стрес від ізоляції, проте це відчуття дещо полегшували тварини, які завжди були поруч (що підтвердили 90% громадян). Деякі з респондентів додали, що домашні улюбленці позитивно впливали й на взаємини у сім’ї.

 Як подолати гнів?


Іноді нам здається, що гніватися це погано. Втім, це не завжди так. Гнів — природна реакція в ситуації, коли ми відчуваємо загрозу. 


Гнів корисний лише в невеликих дозах, змушуючи вас різко відреагувати на проблему і спробувати вирішити її. А якщо ж ви дозволите гніву захопити вас повністю, то ситуація вийде з-під контролю.


Пропонуємо добірку порад, які допоможуть побороти спалахи гніву:


🔸зрозумійте причини свого гніву;

🔸не робіть передчасних висновків;

🔸запитайте себе, на чому ґрунтується ваш гнів;

🔸поговоріть з близьким другом, влаштуйте прогулянку;

🔸усвідомте свої почуття і потреби;

🔸сконцентруйтеся на розв'язанні проблеми;

🔸використовуйте гнів як підказку на шляху до вірного рішення.

 Чому важливо мати хобі?


Наші захоплення - це джерело енергії та позитиву. У дорослому житті ми часто нехтуємо своїми хобі, а даремно.


🔸Якщо ви живете тільки заради своєї роботи, то вам слід серйозно задуматися про заняття для душі. Коли мозок завжди зосереджений тільки на роботі, мислення притупляється, ідеї вичерпуються. Тому що для того, щоб робити це добре і мати здатність знаходити нові рішення, необхідно також виділити простір для чогось ще, що повністю відволікає, заряджає, радує і розслабляє. Натхнення і нові ідеї приходять, коли ми вільні. 


🔸Хобі - це ще й «план Б» на крайній випадок. Хобі - це те, що є вашою справжньою пристрастю, що вам приносить задоволення, додає блиску в очах. Це те, у чому вам подобається розбиратися.


🔸Мозок любить випробування. Тому цікавість, з якою ви вивчаєте щось нове, дасть свої результати. Ви можете виявити, що здатні робити щось, про що й гадки не мали, що маєте якийсь талант і бачите щось, чого не бачать інші. І це може вивести вас на новий шлях, де в роботі не буде нудьги.


Хобі фактично має функцію компенсації, дає можливість зупинитися, «подихати» і побути щасливим хоча б в проміжках. Це те, на що ви точно можете розраховувати.

 Як візуалізація допомагає розв'язувати проблеми в житті?


Візуальний метод аналізу ситуацій вважається найпростішим, але від цього не менш дієвим. 


Важливо навчитися вимірювати та порівнювати між собою різні життєві аспекти, якими людина хоче керувати. Ви можете порахувати не тільки реально вимірювані речі, такі як гроші, час, а й ті, які не підлягають очевидному виміру: емоції, настрій, бажання.


Все це потрібно постаратися виміряти якісно. Наприклад, можна привласнити їм бали або скласти шкалу на координатній площині. А проаналізувавши результати отриманих графіків за різні часові проміжки, ви зможете зрозуміти не тільки те, що з вами відбувається, але і чому так складається ситуація. Це допоможе знаходити правильні рішення практично у будь-якій життєвій ситуації.

 Як правильно реагувати на критику?


Люди реагують на критику по-різному. Хтось ставиться до неї спокійно, а для когось вона є проблемою, яка викликає гнів, виправдання, занижену самооцінку.


Як зробити так, щоб критика приносила користь, а не страждання?


🔸Заспокойтеся і спостерігайте. Не треба агресивно доводити свою правоту, постарайтеся вести діалог максимально спокійно.


🔸Використовуйте критику як можливість стати краще. Критика — це не завжди привід образити вас. Вона може послужити надійним помічником, який вкаже вам на ваші слабкості або слабкості проєкту, над яким ви працюєте.


🔸Просіть деталізувати. Іноді варто уточнити критику. Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли свого співрозмовника.


🔸Позбавтеся від установки, що ви маєте бути ідеальним. 


🔸Дякуйте за критику. Перш ніж кидатися в полеміку, подякуйте людині, яка вас критикує. Адже критика допомагає вам стати краще.

 Як встигати більше протягом дня?


Кожен день несе в собі безліч цікавих подій і зустрічей. Але як залишатися життєрадісною людиною впродовж дня? Де взяти сили і енергію, щоб встигнути все заплановане?


Перш за все варто навчитися правильно розподіляти свої сили.


Спробуйте дотримуватися наступних порад:


🔸Графіки і плани

Не варто нехтувати графіком або планом на день. Пишіть приблизні часові рамки, складайте графіки, поєднуйте кілька справ одночасно.


🔸Делегування

Багато людей недооцінюють свою власну роботу. Не варто тягнути все на собі, розподіляйте домашні обов'язки, делегуйте справи.


🔸Відпочинок

Складаючи план справ на день, багато хто забуває про найголовніше — відпочинок. Завдяки якісному відпочинку можна заповнити свої емоційні та енергетичні ресурси.


🔸Стежити за емоціями

Не тільки робота і повсякденні справи поглинають людську енергію. Песимізм, роздратування, злість, заздрість — все це поглинає енергію досить швидко. Візьміть за правило стежити протягом тижня за своїми емоціями.


Постарайтеся прибрати зі свого життя все те, що змушує вас відчувати негативні емоції. Зробіть своє життя максимально комфортним для себе.

 Як впоратися з поганим настроєм?


Поганий настрій може застати зненацька кого завгодно. Люди часто піддаються стресовим ситуаціям, через які нерідко псується і настрій, і самопочуття, і ставлення до свого оточення. Однак не можна все звалювати на стрес.


Поки ви ще можете себе контролювати, не опинившись в тяжкому стані - треба діяти негайно.


Для цього скористайтеся наступними порадами:


🔸Люди бувають роздратовані, якщо відчувають фізичний дискомфорт. Наприклад, відчувають голод або спрагу. Тож завжди носіть з собою корисний поживний батончик, а також стежте за збалансованістю харчування.


🔸Прогуляйтеся на свіжому повітрі. Насичене киснем повітря зробить вас набагато спокійнішими, а також допоможе прийняти правильне рішення. Це відмінний спосіб відволіктися від поганих думок і переключитися на корисну діяльність.


🔸Зробіть п'ятихвилинну зарядку. Під час фізичної активності в організмі людини виробляються спеціальні гормони, які підвищують настрій і блокують гормони стресу.


🔸Ароматична терапія. Якщо ви роздратовані, у вас апатія і поганий настрій, то допоможуть приємні й підбадьорливі запахи. Наприклад, добре покращують настрій аромат ефірних олій апельсина і лаванди.


Якщо не в змозі впоратися з поганим настроєм самостійно, то краще розв'язувати цю проблему спільно з психологом.


Звернутися за безкоштовною психологічною підтримкою: https://cutt.ly/ffspuUa

Про страх

 Як подолати страх?


Страх — це фізіологічна реакція, необхідна для виживання. Але далеко не завжди така реакція є виправданою і розумною. Позбутися поганих думок і відчуття тривоги можна за допомогою нескладних дій.


🔸Досліджуйте об'єкт страху

Прийняти страх — перший крок на шляху до його подолання. Це допоможе замінити тривожні думки більш раціональними. Можна розповісти про свій страх вголос або записати його на папері. Основне завдання — сконцентруватися на тому, що вас лякає.


🔸Відмовтеся від поганих думок

Коли ми чогось боїмося, уява малює найнеприємніші варіанти розвитку подій. Спробуйте змістити фокус уваги й замінити погані думки позитивними.


🔸Дихайте глибше

Щоб швидко подолати страх і зняти тривожність, почніть повільно і глибоко дихати. Це збільшить приплив кисню до мозку. Крім того, у таких випадках добре допомагають медитація, йога, здоровий сон і збалансоване харчування.


🔸Знайдіть групу підтримки

Оточіть себе людьми, які допоможуть подолати страхи.


🔸Зверніться до фахівця

Описані вище способи ефективні для боротьби з легкою формою страху. Якщо позбутися нав'язливого стану не виходить, зверніться за допомогою до спеціалістів.

воскресенье, 4 октября 2020 г.

Про відеозйомку у школах

 Про відеозйомку у школах 👩‍🏫📽️


У навчальних закладах на сьогоднішній день часто практикують встановлення відеоспостереження.


✔️Якщо мова йде про  встановлення камер  у їдальнях, коридорах, спортзалах при вході та виході, для цього потрібне відповідне рішення адміністрації школи,  додаткової згоди батьків, вчителів,  учнів отримувати не потрібно , адже ці місця можна вважати громадськими, публічними місцями і згідно зі ст. 307 цивільного кодексу, сам факт перебування у таких  місцях можна розцінювати як презумпцію згоди на те, щоб бути знятим.

Проте відповідно до європейських стандартів місця в яких відбувається відеоспостереження мають бути обов’язково означені як такі, у яких відбувається зйомка.

✔️Якщо ж говорити про відеоспостереження у класах, є більше застережень, адже тут мова йде про право особи на приватність.

В такому випадку обов’язковою є згода на зйомку всіх вчителів і батьків усіх дітей, що навчаються в класі.

Крім того учителі мають надати письмову згоду працювати в таких умовах, відповідно до вимог статті 29 Кодексу законів про працю України, роботодавець має проінформувати працівника під розписку про умови праці. Відсутність письмової згоди на відеозйомку на робочому місці — це підстави вважати запис незаконним.

 ☝️Тепер щодо питання чи можна знімати дитині вчителя на уроці ❓

Необхідно дотримуватися золотої середини між правами дитини та оточуючими. Потрібно поінформувати дитину про те, що зйомку вчителів та однокласників варто проводити з їх згоди, при цьому відеозйомка не повинна порушувати дисципліну, заважати навчальному процесу. Відповідно до ч.3 ст.53 

З.У. "Про освіту" здобувачі освіти зобов'язані:

- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм.

Учні можуть записувати освітню інформацію під час уроку, але це все має бути узгоджено з учителем який проводить урок.

👨‍🎓 Роз'яснення освітнього омбудсмена:

❗Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом. Зйомки, наприклад, на мобільний телефон є не що інше як збирання інформації.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини   стаття 32 Конституції України

Крім Конституції України право на інформацію закріплене у Законі України «Про інформацію», Цивільному кодексі України та інших законах.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію», не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу є конфіденційною інформацією. Однак зйомки протиправних дій посадових осіб чи громадян не підпадають під обмеження щодо збирання інформації, що наведені вище, оскільки є реалізацією права особи на власний захист.

Також відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається (згода за умовчанням), якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Така згода може виражатись як у письмовій, так і в усній формі та має бути отримана до початку зйомки. Але даючи згоду на зйомку, особа може не давати згоди на публікацію власного зображення.

Знімання фізичної особи на фото-, кіно, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. 

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 32 Конституції України   та Рішенням Конституційного Суду України зйомки на мобільний телефон (що є збиранням інформації)  ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ, що здійснюється особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.http://osvita.ua/school/68921/

‼️Висновок‼️

Якщо учень  є свідком булінгу, погроз, образ( як з боку вчителів так і учнів) він без згоди може знімати це на телефон. Відповідно до  ч.3 ст.53 З.У.  "Про освіту" здобувачі освіти зобов'язані:

- повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.‼️

четверг, 1 октября 2020 г.

Принципи життя

 Принципы жизни.


1.Принцип зеркала. Прежде чем судить о других, следует обратить внимание на себя.

2. Принцип боли. Обиженный человек сам наносит обиды другим.

3. Принцип верхней дороги. Мы переходим на более высокий уровень, когда начинаем обращаться с другими лучше, чем они обращаются с нами.

4. Принцип бумеранга. Когда мы помогаем другим, мы помогаем сами себе.

5.Принцип молотка. Никогда не используйте молоток, чтобы убить комара на лбу собеседника.

6. Принцип обмена. Вместо того чтобы ставить других на место, мы должны поставить на их место себя.

7.Принцип обучения. Каждый человек, которого мы встречаем, потенциально способен нас чему-нибудь научить.

8. Принцип харизмы. Люди проявляют интерес к человеку, который интересуется ими.

9. Принцип 10 баллов. Вера в лучшие качества людей обычно заставляет их проявлять свои лучшие качества.

10. Принцип каменной скалы. Доверие — это фундамент любых взаимоотношений.

11.Принцип лифта. В процессе взаимоотношений мы можем поднимать людей вверх или опускать вниз.

12. Принцип ситуации. Никогда не допускайте, чтобы ситуация значила для вас больше, чем взаимоотношения.

13. Принцип Боба. Когда у Боба есть проблемы со всеми, главной проблемой обычно является сам Боб.

14. Принцип доступности. Легкость в отношениях с самим собой помогает другим чувствовать себя свободно с нами.

15.Принцип празднования. Подлинная проверка взаимоотношений заключается не только в том, насколько мы верны друзьям, когда они терпят неудачу, но и в том, как сильно мы радуемся, когда они добиваются успеха.

16.Принцип сотрудничества. Совместная работа повышает вероятность совместной победы.

 HEМНОЖКО ГЕШТАЛЬТ-ПСИХОЛОГИИ


Paботая гештальт-терапевтом, я вынес для себя несколько важных вещей. Они звучат дoвольно просто, но, будучи прожитыми, сильно влияют на то, что происходит в жизни.


Такой вот набор гештальт-лайфхаков, которые, возможно, когда-нибудь сделают вашу жизнь лучше.


1. Помните, люди ведут себя так, как ведут, и делают то, что делают, не потому что они такие сволочи, а потому что что-то их такими сделало. Даже самая настоящая сволочь прошла какой-то путь, прежде чем ею стать, и, возможно, просто не понимает, что можно поступать как-то иначе.


Это осознание хорошо влияет на умение принимать людей. Особенно хорошо это осознание помогает принимать родителей и отпускать какие-то свои детские истории.


2. Тем не менее, предыдущий пункт совершенно не обязывает вас принимать тех, кто вам не нравится. Умение не принимать - не менее важно, чем умение принимать.


Вообще, не иметь без необходимости дел с людьми, которые вам не нравятся - здоровая и полезная практика.


3. Проговаривайте людям то, что вы чувствуете. Приучайте людей к тому, что вы - человек, который проговаривает свои чувства. Этим вы, в перспективе, сделаете хорошо и себе, и им. Даже если вы пока думаете, что это не так. Даже если они пока думают, что это не так.


4. Когда вы проговаривайте свои чувства - пользуйтесь формулировкой "я чувствую обиду" вместо формулировки "ты - козел". Тогда вас услышат с большей вероятностью.


Это правило намного ценнее, чем вы думаете. Даже если вы думаете, что это правило ценно, - оно все равно ценнее, чем вы думаете.


5. Доверие к Другому - это значимый подарок, который вы делаете, в первую очередь, САМОМУ СЕБЕ.


Возможно, кто-то так уже и говорил. Если да - напишите мне, кто именно.


6. Процессы, которые в нас происходят, даже если они нам не нравятся, выполняют какую-то важную для нас функцию. Просто иногда они конфликтуют, или защищают нас не только от неприятного опыта, но еще и от важного.


7. Позитивное мышление - мусор. Оно отвлекает от реальных проблем и от реальных задач.


8. Нам трудно с теми вещами, которые меняют наши представления о себе. Даже если они меняют их в лучшую сторону. Такой вот парадокс.


9. Не спрашивайте - "неужели человек может так думать/чувствовать/поступать?" Да, может. Он еще и не так может поступать. Человек - вообще удивительная штука.


10. Если вы игнорируете свои чувства и эмоции, то ваша психика ОБЯЗАТЕЛЬНО даст вам сдачи. Если она пока еще этого не сделала, значит, она копит силы, чтобы отвесить леща посильнее.


11. Пелевин был прав: разобраться, почему вы оказались в заднице, и выбраться из нее - это, зачастую, два независимых друг от друга процесса.


Если для того, чтобы выбраться из задницы, вам понадобиться разобраться, как вы в ней оказались - вы разберетесь. Так что лучше сразу ориентируйтесь на "выбраться".


12. Родителей можно не любить. Да, маму и папу можно не любить. А можно и любить.


13. Здорово, когда ваши чувства, ценности и мысли уважают, но, вообще-то, никто не обязан этого делать. Если вы думаете иначе, то, скорее всего, вам придется тяжко.


14. То, о чем мы в себе не знаем, управляет нами больше, чем то, что мы в себе знаем.


15. Читать книжки по психологии - очень увлекательно. Но если вы хотите результата, и не хотите сами становиться психологом - лучше запишитесь к тому, кто эти книжки уже давно прочитал и благополучно забыл.


В любом случае, вам придется так поступить, даже если вы сами хотите стать психологом.


Евгений Веритов

 Типы привязанности в отношениях


Обоснование на базе этологии. Млекопитающие, которые только родились и требуют заботы, обязаны находиться рядом с мамой и получать ее поддержку, пока не вырастут достаточно и не обретут свою самостоятельность. Те, кто уходят далеко от мамы, могут погибнуть. И наоборот, мама, которая оставляет своего ребенка, может его потерять. Необходим какой-то регулятор этих отношений. Таким регулятором стала тревога. Ребенок тревожится, когда нет рядом мамы. Мама тревожится, когда потеряла из виду ребенка. Эта тревога способствует выживанию ребенка, создавая обстоятельства, при которых он находится под опекой мамы, пока не обретет свою самостоятельность.


Такая обоюдная тревога потери друг друга создаёт привязанность ребенка к матери (или к другому значимому взрослому). Привязанность обусловлена потребностью ребёнка в близости и защите. Тип привязанности накладывает свой отпечаток на характер человека и на его отношения с другими людьми. Ребёнок использует отношение к себе значимого взрослого в качестве базы, на основе которой он строит свое отношение к себе, к миру и к другим людям.


Надёжный тип привязанности. Родители заботливы и внимательны к ребёнку. Ребёнок всегда может рассчитывать на поддержку, он это чувствует. По этому он свободно исследует мир, ощущая безопасность. Когда нужна помощь, ребёнок её получает и одновременно учиться справляться с такими трудностями самостоятельно. Такие дети вырастают уверенными в себе, готовыми к познанию нового, могут оказать поддержку.


Амбивалентный тип привязанности. Родители ведут себя в одной и той же ситуации непоследовательно, по разному. Ребёнок не знает, что ожидать в следующий раз, и не понимает, любят его все таки, или нет. Такой ребёнок вырастает тревожным, осмотрительным к людям, не уверенным в том, что он нужен и ценен. В отношениях он будет чувствовать недоверие к партнеру и потребность всегда проверять, любят ли его.


От неопределённости в отношениях с родителями потребность в определённости может создать и контролирующий стиль поведения - человек будет пытаться все держать в своих руках, планировать и знать на перед. Нетерпение к неопределённости, к сюрпризам, что бы не дай бог не было не по плану. Все это от страха быть брошенным.


Тревожно опекаемый тип привязанности. Гиперопека со стороны родителей в себе несет тревогу за ребёнка. Эта тревога передаётся и ребёнку, и он начинает так же тревожиться за себя, бояться нового опыта. Склонен к ипохондрии. Будет нуждаться в постоянной опеке, по скольку не знает и не умеет быть самостоятельным.


Эмоционально невовлеченный тип привязанности. Родители ведут себя отстранено и эмоционально холодно к ребенку. Здесь может укрепиться травма отвергнутого или травма покинутого. В первом случае человек будет ощущать себя недостойным всего на свете и избегать любой вовлеченности в мир. Во втором случае человек будет чувствовать острую необходимость в поддержке и заботе со стороны другого. Получить такое внимание можно с помощью манипуляций, выпрашиваний, попытки угодить (в том числе и унижаясь).


Еще одна модель поведения - отстраненность и холодность в отношениях, стремление к независимости, - все это защита от боли в результате покинутости.

Автор: Александр Домбровский, психолог

 Слова которые произносим ежедневно, не всегда приносят пользу, некоторые из них только вредят 😉✨🎁


Все, что вы излучаете, формирует вашу реальность. Хотите вы того или нет. И слова здесь не исключение. Слова – это выраженные мысли. Но слова не могу передать всей многогранности нашей мысли, и подчас ее простой смысл. И этот выраженный искаженный смысл волей-неволей начинает влиять на наши собственные мысли. Не только ваши мысли влияют на ваши слова, но и ваши слова влияют на ваши мысли.


Попробуйте выбросить из своего лексикона НЕНУЖНЫЕ, низковибрационные СЛОВА и наблюдайте как изменяется ваша жизнь! Предлагаю начать вот с этих слов:


1. «Долг». Вы никому ничего не должны и Вам никто не должен. Часто долгом подменяются искренние чувства. Любите, потому что вы любите, а не потому что должны. Заботьтесь о ком-то, потому что Вы этого хотите, а не потому что вы «должны». Делайте что-то потому что Вы выбрали и хотите это делать, а не потому что Вы «должны». Чем чаще произносите это слово, тем больше ограничиваете себя…

Конечно, может быть не просто сразу отказаться от привычных нам слов. Попробуйте вместо «должен», говорить «было бы неплохо…», «было бы замечательно, если бы…» или « я буду рад, если ты предпочтешь это…» и т.п.


2. «Вина», «виноват». Никто ни в чем не виноват. Вы в том числе. Перестаньте в чем-то винить себя и других. Нет ошибок и грехов. Есть только опыт.


3. "Жалеть", "жалость", "сожаление". Прислушайтесь даже к этим словам. Они же только и делают, что ЖАЛят. Когда Вы жалеете себя, вы чувствуете себя жертвой, и ею и оказываетесь. Когда жалеете других поощряете их состояние жертвы. Многие опускаются до жалости к кому-то, потому так они могут почувствовать себя «выше» других или «хорошими». Жалеть можно разве что букашку, а близким людям СОЧУВСТВУЮТ. Когда же ты о чем-то сожалеешь, то, во-первых, упускаешь настоящий момент, во-вторых, обесцениваешь свой опыт.


4. «Жертва», «жертвовать». Про жертву вроде всем и так уже ясно. Однако, второе слово используется куда чаще. «Я пожертвовал…», «пожертвование». Да перестаньте жертвовать! Жертва не приводит ни к чему благому. Если вы отдаете что-то (не обязательно материальное) с чувством отрыва от себя, с чувством жертвы, с чувством «какой я герой!», ты вы несете низкие вибрации, пагубно действующие на вас и на принимающего ваш «дар».


С этого момента больше не жертвуйте. «Оказывайте поддержку» (каким либо благотворительным или любым понравившимся вам проектам). Да и зачем «жертвовать», если можно «поДАРить»?


5. «Сострадание». Казалось бы, что такого в этом слове. А вы посмотрите на него. Когда вы соСТРАДАЕТЕ вы также поражаетесь в пучину страданий другого человека, ничем ему не помогая и увеличивая «общее страдание». Не соСТРАДАЙТЕ. Сочувствуйте! Чувствуете разницу? К тому же сострадать могут многие, а вы пробовали соРАДОВАТЬСЯ?


6. «Стараться». Еще одно гадкое слово, которое позволяет снимать ответственность за свою жизнь. Не старайтесь, а делайте и вершите!


 КАК ИЗБАВИТЬСЯ ОТ ЧРЕЗМЕРНОГО СТРЕССОВОГО НАПРЯЖЕНИЯ?


Если вы хотите избавиться от эмоционального напряжения, тревоги, страха или усталости, в нужный момент полностью мобилизоваться (например, перед выходом на спецоперацию) или расслабиться (например, перед отходом ко сну), то используйте следующие простые, но эффективные приемы для управления собственным психологическим состоянием.


При их выполнении для достижения большей концентрации внимания на волевых усилиях можно по желанию закрыть глаза.


1. «Расхождение рук».


Встаньте, вытяните руки перед собой на уровне груди (при этом держите их расслабленными в локтях), выполните первый идеорефлекторный прием: мысленно представьте себе, что ваши руки без обычных мышечных усилий плавно автоматически начинают расходиться в разные стороны друг от друга.


Кроме того, чтобы быстрее вызвать это рефлекторное (автоматическое) движение, подберите для себя подходящий образ, например, представьте себе мысленно, что руки отталкиваются одна от другой как однополярные магниты или их растягивает в разные стороны неведомая сила.


Не спешите, рефлекторное движение может начаться не сразу, а через промежуток времени от 5 до 30 секунд. Если ваши руки стали медленно расходиться, то это означает, что процесс расслабления начался и стрессовое напряжение ослабевает.


Подождите, когда руки разойдутся полностью, и повторите этот прием 2-3 раза подряд.


Если руки не расходятся, значит, у вас мышцы рук закрепощены. Чтобы избавиться от этого, необходимо сделать несколько легких разминочных упражнений, а также 5-7 циклов на вдох и выдох, чуть более глубокий, чем обычно.


Встряхните руки и повторите этот прием на расхождение еще раз.


Если руки при вашем мысленном усилии не расходятся, то проведите легкий массаж биологически активных точек, расположенных на ушных раковинах, кончике носа, а также помассируйте те участки шеи, где мышцы наиболее напряжены, или те, от прикосновения к которым вы испытываете болевые ощущения.


Если руки при этом устают, то время от времени их следует встряхивать, продолжая самомассаж примерно в течение 5 минут.


Это снижает мышечное напряжение, устраняет боли и спазмы, улучшает кровоснабжение головного мозга, создавая ощущение «легкости и ясности» в голове. Таким образом, вы можете полностью восстановить нормальное рабочее состояние, и выполнение данного приема должно получиться.


2. «Схождение рук».


Независимо от того, получился у вас первый идеорефлекторный прием или нет, обычным способом — при помощи физического усилия, разведите руки в стороны на уровне плеч и выполните второй идеорефлекторный прием: из этого положения постарайтесь мысленно свести руки перед собой.


Повторите этот прием 2-3 раза. Если прием не получается, то, как и в предыдущем случае, сделайте несколько разминочных упражнений и дыхательных циклов.

3. «Парение рук».


Далее переходите к следующему приему: опустите руки, мысленно представьте, что одна из них плавно «всплывает» вверх, например, как это бывает в невесомости. Затем то же самое проделайте с другой рукой. В итоге вы должны испытать приятное чувство внутренней легкости или, возможно, ощущение полета.


4. «Покачивание».


Если перечисленные приемы у вас не получились, следует встать, максимально расслабиться и в течение 3-5 минут выполнять упражнение на покачивание всем телом (вперед-назад, влево-вправо, круговые движения корпусом тела вокруг его оси — как комфортнее), словно вы покачиваетесь на волнах или вращаете обруч.


Такими мерными движениями всех нас покачивали и убаюкивали в детстве, а мы расслаблялись независимо от причины наших переживаний и незаметно засыпали.


После этого еще раз повторите идеорефлекторные приемы: «расхождение рук», «схождение рук», «парение рук». Затем следует перейти к следующему упражнению.


5. Идеорефлекторная виброгимнастика устраняет возникающие после напряженной умственной работы усталость и ощущение «тяжести» в голове, способствует снятию сосудистых и мышечных спазмов.


Виброгимнастику можно практиковать как в комплексе с идеорефлекторными приемами, так и отдельно (от 1 до.5 раз в сутки по 30-40 секунд). Ее максимальный эффект проявляется при сильном стрессовом возбуждении или усталости.


Главное условие — правильно выбранный ритм вибрационных движений. Это такой ритм, при котором вибрационные движения осуществляются с минимальным усилием, как бы автоматически; это ритм, доставляющий удовольствие.


Внимание! Выполнение виброгимнастики без контроля врача противопоказано лицам с нарушениями в области позвоночника.


Встаньте прямо, расслабьтесь, слегка согните ноги в коленях и начните осуществлять вибрационные движения всем телом, разгибая и сгибая одновременно оба колена, как бы делая слегка заметные приседания.


Ускоряйте частоту сгибаний и разгибаний ног в коленях в поиске такого ритма, который был бы для вас наиболее приятен, комфортен.


Верхняя часть тела при этом совершенно расслаблена, руки и плечи двигаются свободно в ритме всего тела.


Для того чтобы быстрее найти свой ритм, подберите подходящий образ: представьте, например, что вы двигаетесь верхом на скачущем коне или что к вашему расслабленному телу подключен вибромассажер.


Во время выполнения виброгимнастики значительно повышается способность организма реагировать на волевые команды, поэтому 5-7 раз мысленно повторите себе фразу: «Я здоров, спокоен, во мне много энергии, я полон сил, все будет хорошо!»


При первых признаках утомления в мышцах ног следует прекратить виброгимнастику и сразу повторить все три известных вам идеорефлекторных приема.


Эффективность их выполнения должна повыситься.


После выполнения перечисленных приемов независимо от того, насколько хорошо они у вас получились, обязательно присядьте и в течение 2-3 минут побудьте в расслабленном состоянии (можно закрыть глаза), так как именно сейчас наступает желаемый результат: чувство облегчения, успокоения, душевного и физического равновесия.


В это время настройтесь на хорошее, активное состояние: вспомните себя в моменты, когда вы бодры, свежи, полны сил, вспомните, как вы при этом дышите, выглядите, действуете. Затем откройте глаза.


Примечание.

При выполнении идеорефлекторных приемов нередко возникают самопроизвольные (автоматические) колебания тела. Это ритмичное, приятное покачивание — закономерная реакция организма на расслабление. Его не следует сдерживать, оставайтесь в расслабленном состоянии и покачивайтесь, как на волнах.