Як знизити тривогу під час карантину.
Занепокоєння за своє здоров'я зрозуміле і може стати хорошим способом руху вперед. Тривожність є життєвим базовим досвідом людини, що дозволяє їй зрозуміти сенс існування всупереч смерті. Турбуватися про те, що відбувається, значить, не залишатися байдужим. Такий підхід допоможе змиритися з надмірною емоційністю, прийняти реальність і спонукати людину до подолання власних страхів. Адже неправильним буде проживати своє життя, турбуючись про неспокій. Занепокоєння - це те, що дозволяє нам не зупинятися у своєму розвитку. Але як жити з відчуттям вічного неспокою, правильно його долати, і перетворити його в плацдарм для наших досягнень?
Способи подолання тривожності:
1. Я усвідомлюю, що веду себе занадто неспокійно.
Мова йде про прийняття і знайомство зі своєю особливістю - тривожністю. Ми повинні навчиться вловлювати і розуміти сигнали тіла, бути до них уважними. Визнання наявності тривоги має важливе значення. Першим кроком стане аналіз ваших безпечних дій під час карантину, дотримання домашнього режиму, при виході на вулицю використання засобів індивідуального захисту, маски, рукавички, дезінфікуючі розчини, часте миття рук, уникання близьких контактів з людьми, дотримання безпечної дистанції. Після того, коли ви «піймали» в собі занепокоєння, ви повинні впевнитись, що ви використовуєте максимально всі способи індивідуального захисту і вжили всіх заходів задля своєї безпеки, щоб заспокоїтись.
Нарешті, як тільки занепокоєння визначено і проаналізовано, ваші емоції готові до приручення.
2. Я можу зізнатися.
Деякі люди навіть не усвідомлюють, що вони дуже турбуються. Коли хто-небудь радить їм ставитися до реальності простіше, вони навіть не зрозуміють в чому справа, адже для них, життя - дуже важке випробування. Як тоді навчиться керувати тривожністю і використовувати її для досягнень? Для початку, потрібно «висповідатися», тобто, вголос або в письмовому вигляді, зізнатися співрозмовникові в тому, що зараз ви занадто стурбовані. Прислухайтеся до свого тіла і відчуттів. З моменту визнання свого стану, вам стане набагато легше відшукати спосіб його подолання.
Намагайтеся також бути відкритими з людьми, спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією. Це допоможе вам ефективно впоратися з власною тривожністю. Іноді, єдина тільки розмова з ким-небудь, може стати порятунком в буквальному сенсі. Але будьте обережні: дотримуйтесь розумного дозування, розповідаючи про особисті переживання. Люди можуть «задихнутися» від надлишку чужих почуттів, адже у них є також і свій насичений емоційний світ!
Деякі види терапії пропонують використовувати сміх для подолання почуття тривоги. Всі ці прийоми є дієвими для поліпшення якості життя, як в емоційному, більш радісному ставленні до життя, так і в плані фізичного здоров'я.
Також можна використовувати методи арт-терапії, наприклад намалювати своє занепокоєння, тривогу.
3. Я дбаю про своє тіло.
Скільки вже разів повторювалося: займайтеся фізичною активністю! Крім фізичних вправ відповідно до вікової категорії, також обов'язково вміти розслаблятися.
Йога, аюрведичний масаж, лікувальний масаж, - всі способи хороші, щоб розслабитися і заспокоїтися. Зазначені практики і терапії є сполучною ланкою між тілом і розумом, і дозволять вам розслабитися і «прийти в себе». Це робота над внутрішнім світом.
4. Мені цікаве життя, я здатний радіти, створювати і мріяти.
Втрата оптимізму, гарного настрою і бажань - це початкові наслідки постійного відчуття тривоги. Ми лінуємося і припиняємо робити ті речі, які нам подобалися, наші бажання поступово згасають. Стоп! Згадайте, що вам колись приносило задоволення, відшукайте в собі творчість, і займіться тими видами діяльності, які змушують вас відчувати себе добре. Творення означає, що ви довіряєте собі, вважаючи, що здатні на створення красивих речей. Тому шукаємо свій старий ящик з інструментами, готуємо ручку, купуємо кисті, або беремо ножиці - і починаємо творити!
Є незліченна варіантівність занять, за допомогою яких можна позбутися почуття тривоги і зробити це нескладно. Все залежить від уподобань, здібностей та можливостей.
5. Я працюю над собою.
Приручення власного занепокоєння вимагає реальної роботи над собою. Мета полягає в тому, щоб вибрати життя, а не страждання. Не боятися життя, не дозволити страхам і тривогам розчавити себе (хвороба, смерть, відмова), але вміти подбати про себе і наповнити своє життя сенсом.
Тривожна людина відчуває себе безпорадною та неспроможною прийняти рішення та вирішити ситуацію; стан тривоги заважає їй зробити це та фізично знесилює людину, дезорганізує її поведінку та діяльність. Проте оптимальний
рівень тривоги властивий нам всім.
Зниження рівня тривожності можливе методами арт-терапії.
Арт-терапія - це напрямок в психотерапії, психокорекції та реабілітації, заснований на заняттях клієнтів творчістю.
Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Існує дві форми арт-терапії: пасивна та активна. При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми: розглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори. При активній формі арт-терапії клієнт сам створює продукти творчості: малюнки, скульптури і т.д. Застосовують ізотерапию, музичну терапію, ліплення глиною, бібліотерапію та ін.
Занепокоєння за своє здоров'я зрозуміле і може стати хорошим способом руху вперед. Тривожність є життєвим базовим досвідом людини, що дозволяє їй зрозуміти сенс існування всупереч смерті. Турбуватися про те, що відбувається, значить, не залишатися байдужим. Такий підхід допоможе змиритися з надмірною емоційністю, прийняти реальність і спонукати людину до подолання власних страхів. Адже неправильним буде проживати своє життя, турбуючись про неспокій. Занепокоєння - це те, що дозволяє нам не зупинятися у своєму розвитку. Але як жити з відчуттям вічного неспокою, правильно його долати, і перетворити його в плацдарм для наших досягнень?
Способи подолання тривожності:
1. Я усвідомлюю, що веду себе занадто неспокійно.
Мова йде про прийняття і знайомство зі своєю особливістю - тривожністю. Ми повинні навчиться вловлювати і розуміти сигнали тіла, бути до них уважними. Визнання наявності тривоги має важливе значення. Першим кроком стане аналіз ваших безпечних дій під час карантину, дотримання домашнього режиму, при виході на вулицю використання засобів індивідуального захисту, маски, рукавички, дезінфікуючі розчини, часте миття рук, уникання близьких контактів з людьми, дотримання безпечної дистанції. Після того, коли ви «піймали» в собі занепокоєння, ви повинні впевнитись, що ви використовуєте максимально всі способи індивідуального захисту і вжили всіх заходів задля своєї безпеки, щоб заспокоїтись.
Нарешті, як тільки занепокоєння визначено і проаналізовано, ваші емоції готові до приручення.
2. Я можу зізнатися.
Деякі люди навіть не усвідомлюють, що вони дуже турбуються. Коли хто-небудь радить їм ставитися до реальності простіше, вони навіть не зрозуміють в чому справа, адже для них, життя - дуже важке випробування. Як тоді навчиться керувати тривожністю і використовувати її для досягнень? Для початку, потрібно «висповідатися», тобто, вголос або в письмовому вигляді, зізнатися співрозмовникові в тому, що зараз ви занадто стурбовані. Прислухайтеся до свого тіла і відчуттів. З моменту визнання свого стану, вам стане набагато легше відшукати спосіб його подолання.
Намагайтеся також бути відкритими з людьми, спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією. Це допоможе вам ефективно впоратися з власною тривожністю. Іноді, єдина тільки розмова з ким-небудь, може стати порятунком в буквальному сенсі. Але будьте обережні: дотримуйтесь розумного дозування, розповідаючи про особисті переживання. Люди можуть «задихнутися» від надлишку чужих почуттів, адже у них є також і свій насичений емоційний світ!
Деякі види терапії пропонують використовувати сміх для подолання почуття тривоги. Всі ці прийоми є дієвими для поліпшення якості життя, як в емоційному, більш радісному ставленні до життя, так і в плані фізичного здоров'я.
Також можна використовувати методи арт-терапії, наприклад намалювати своє занепокоєння, тривогу.
3. Я дбаю про своє тіло.
Скільки вже разів повторювалося: займайтеся фізичною активністю! Крім фізичних вправ відповідно до вікової категорії, також обов'язково вміти розслаблятися.
Йога, аюрведичний масаж, лікувальний масаж, - всі способи хороші, щоб розслабитися і заспокоїтися. Зазначені практики і терапії є сполучною ланкою між тілом і розумом, і дозволять вам розслабитися і «прийти в себе». Це робота над внутрішнім світом.
4. Мені цікаве життя, я здатний радіти, створювати і мріяти.
Втрата оптимізму, гарного настрою і бажань - це початкові наслідки постійного відчуття тривоги. Ми лінуємося і припиняємо робити ті речі, які нам подобалися, наші бажання поступово згасають. Стоп! Згадайте, що вам колись приносило задоволення, відшукайте в собі творчість, і займіться тими видами діяльності, які змушують вас відчувати себе добре. Творення означає, що ви довіряєте собі, вважаючи, що здатні на створення красивих речей. Тому шукаємо свій старий ящик з інструментами, готуємо ручку, купуємо кисті, або беремо ножиці - і починаємо творити!
Є незліченна варіантівність занять, за допомогою яких можна позбутися почуття тривоги і зробити це нескладно. Все залежить від уподобань, здібностей та можливостей.
5. Я працюю над собою.
Приручення власного занепокоєння вимагає реальної роботи над собою. Мета полягає в тому, щоб вибрати життя, а не страждання. Не боятися життя, не дозволити страхам і тривогам розчавити себе (хвороба, смерть, відмова), але вміти подбати про себе і наповнити своє життя сенсом.
Тривожна людина відчуває себе безпорадною та неспроможною прийняти рішення та вирішити ситуацію; стан тривоги заважає їй зробити це та фізично знесилює людину, дезорганізує її поведінку та діяльність. Проте оптимальний
рівень тривоги властивий нам всім.
Зниження рівня тривожності можливе методами арт-терапії.
Арт-терапія - це напрямок в психотерапії, психокорекції та реабілітації, заснований на заняттях клієнтів творчістю.
Основна мета арт-терапії полягає в гармонізації розвитку особистості через розвиток здатності самовираження і самопізнання. Існує дві форми арт-терапії: пасивна та активна. При пасивній формі клієнт «споживає» художні твори, створені іншими людьми: розглядає картини, читає книги, прослуховує музичні твори. При активній формі арт-терапії клієнт сам створює продукти творчості: малюнки, скульптури і т.д. Застосовують ізотерапию, музичну терапію, ліплення глиною, бібліотерапію та ін.
Комментариев нет:
Отправить комментарий