МЕТОДИ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ У УЧНІВ НА ПЕРІОД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ.

Наслідком емоційного напруження (стресу) є надмірні енерговитрати, скорочення мімічних і скелетних м'язів, гладеньких м'язів кровоносних судин і внутрішніх органів. Потік нервових імпульсів від пропріорецепторів м'язів в головний мозок, активізує рухові центри кори мозку, нервові центри киснезабезпечуючих систем і систем терморегуляції. Наслідком цього є «непотрібне» напруження певних груп м'язів, прискорення ЧСС, підвищення артеріального тиску, температури тіла тощо. Спеціально направлене (за допомогою формул прогресивної м'язової релаксації) аутогенне тренування, зменшуючи потік аферентної (пропріорецептивної) імпульсації, призводить до зниження тонусу відповідних центрів нервової системи, а згодом, через механізми іррадіації гальмування, сприяє зниженню напруження, позбавляє людину від небажаних стресових наслідків.

Таким чином, через мускулатуру можна здійснювати заспокійливий вплив на ЦНС і покращувати біоенергетику організму. Важливо пам'ятати, що найбільш впливовими щодо тонізуючої дії на ЦНС є м'язи лиця, пальців рук (вони мають найбільше представництво в корі мозку). Тому важливо навчитись якнайповніше розслаблювати перш за все м'язи цих ділянок тіла.

Слід зазначити, що для нормалізації емоційного стану під час дистанційного навчання, попередження негативного впливу  стресів на стан здоров'я і працездатність учням  необхідно:

- систематично виконувати завдання з навчальних предметів. Адже добрі знання дисципліни формують стан впевненості, створюють оптимальні умови переборення стресу перед контрольними;

- постійно підтримувати емоції інтересу (наявність достатнього рівня мотивації). Зниження інтересу сприяє накопиченню незасвоєного програмного матеріалу, що в свою чергу сприяє формуванню емоцій страху і невпевненості;

- формувати у свідомості установку на впевненість у собі, в своїх знаннях, установку на успішне складання екзамену, написання контрольних робіт;

- поєднувати емоційні напруження з фізичними. В ряді випадків ефективним методом розрядки може бути мистецтво та етичний чинник (мобілізація інтелекту, логіки);

- виконувати фізичні вправи: ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, виконанням вправ активного відпочинку.

Учням  важливо опанувати методику саморегуляції емоційного стану. При цьому особливу увагу треба приділяти вихованню доброзичливості і оптимізму, формуванню вмінь щодо регуляції рівня напруження м'язів.

Щоб бути своєчасно підготовленим до стресової події і послабити її негативну дію на організм, необхідно оволодіти якнайбільшим обсягом інформації про можливість настання подібних ситуацій:

- подумати, як попередити конкретні життєві небезпеки, щоб не виникла очікувана критична ситуація, або постаратись знайти способи її пом'якшення;

- не робити наперед поспішних висновків, не приймати рішень похапцем, в стані нервозності чи істерії, до того як очікувана подія розпочалася.

- пам'ятати, що більшу частину ситуацій, які викликають стрес, ви здатні усунути самі, не вдаючись до допомоги спеціалістів;

- дуже важливо мати достатній запас енергії і сили волі для вирішення складних ситуацій - це одна з головних умов активного опору стресові;

- не піддаватися паніці, не впадати в безпорадність прагнути активно втручатися в ситуацію, яка викликає стрес;

- пам'ятати, що значні переміни, в тому числі і негативні, - невід'ємна частина життя. Тому їх належить сприймати з розумінням;

- пам'ятати, що стресогенними життєвими ситуаціями швидше і краще володіють ті, хто вміє використовувати методи релаксації. Це найбільш надійний спосіб підготовки до них і боротьби з ними;

- пам'ятати, що важливим чинником активізації адаптаційних механізмів захисту проти стресу є активний спосіб життя, зокрема, достатня за величиною рухова активність;

- вивільнену під дією стресу негативну енергію варто нейтралізувати фізичними вправами, спеціальними дихальними вправами, дією на зорові і слухові рецептори. З цією метою використовують мову і свідоме переключення уваги, які зумовлюють позитивні емоції. Для профілактики неврозів використовують понад 70 різних методик, зокрема, психотерапію (аутогенне тренування, гіпнотерапія, музикотерапія та ін.), лікувальну фізкультуру (дихальна релаксаційна гімнастика), дієтотерапію тощо.