Вплив засобів масової інформації на здоров’я й поведінку дітей. Комп'ютерна безпека. Безпека в мережі Інтернет.

Засоби масової інформації — технічні засоби (друковані видання, радіо, телебачення, кіно, комп’ютерні мережі тощо), за допомогою яких поширюються різні види інформації про знання, духовні цінності, моральні та правові норми для людей різного віку та соціального стану.
З раннього дитинства людина опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її, і на основі її обробки формує свою поведінку. ЗМІ створюють своєрідний інформаційний світ, у якому людина виробляє певний світогляд щодо способу та стилю життя, типів поведінки тощо.

Інформаційна безпека людини — це стан захищеності психіки та здоров'я людини від деструктивного інформаційного впливу, який призводить до неправильного сприйняття нею дійсності та погіршення фізичного стану.

Вплив засобів масової інформації на поведінку підлітків. ЗМІ настільки міцно вкорінилися в нашій повсякденності, що ми навіть уявити собі не можемо свого існування без них. Їх вплив починається в ранньому віці й продовжується протягом життя людини. Найбільше під цей вплив підпадає найвразливіша категорія — діти та підлітки. У пошуках науково-популярної інформації вони частіше за дорослих звертаються до всесвітньої мережі, більше часу, ніж дорослі, проводять біля телевізорів. Молодь, яка бере приклад з поведінки людей у рекламах або у фільмах, де головні герої ведуть антисоціальний спосіб життя, але представлені як позитивні, негативно виливають на їхні стереотипи та поведінку. Демонструючи сцени насильства, як легітимного способу розв'язання конфліктів, підлітків спонукають до копіювання насильницьких шаблонів поведінки. Переглядаючи телепередачі та серіали, підлітки ототожнюють себе з екранними героями — моделями, дружинами багатих людей, які ведуть веселе та безтурботне життя, або владними чоловіками з поганими звичками, котрі звикли всього добиватися силою. Таке ставлення до життя та оточуючих, а також розбіжність ідеалів з тим красивим життям і буденністю нерідко призводять до серйозних наслідків — агресії, наркоманії, алкоголізму, частих депресій, нервових зривів,розладів психіки.

Інтенсивне спілкування з мережею Інтернет призводить до формування так званих «віртуальних» інтересів, потреб, способу життя. Небезпеку становлять відверто сексуальні матеріали, легка доступність порнографічної продукції для дітей та підлітків, насилля на телевізійних екранах еротично-норнографічних фільмів. Нині в Україні с дозволеною реклама алкогольних виробів, що подається як замінник духовності, і формує в підлітків думку про те, що споживання алкоголю є кінцевою метою людського життя. Такий вплив ЗМІ, їх моральні цінності, етичні й поведінкові норми можуть зруйнувати структуру суспільних цінностей.

Комп’ютер і здоров’я. Перегляд телебачення чи сидіння за комп'ютером забирає час, який можна було б провести активно, спілкуючись або займаючись творчою діяльністю.

Гіподинамія. Тривале сидіння перед комп'ютером в одній позі замість, занять спортом і активних ігор на свіжому повітрі, призводить до того, що м’язи слабо розвиваються, псується постава, виникає дратівливість, швидка стомлюваність.

Порушення зору. Постійне напруження зору призводить до стомлення м'язів очей, а також негативно впливає на внутрішньоочні судини й сітківку ока.

Концентрація уваги. Під час тривалих сеансів використання комп’ютера концентрація уваги втрачається.

Навантаження на руки. Під час роботи за комп'ютером кисті рук постійно знаходяться в напруженні: вони здійснюють однотипні рухи, тривалий час не змінюють позицію, у результаті виникає стійке стомлення м’язів рук, що призводить до болю в суглобах (тунельний синдром).

Навантаження на шию. Шийний відділ хребта під час роботи за комп'ютером також знаходиться в постійному напруженні, особливо якщо ви сидите нерівно. У результаті погіршується кровопостачання мозку, може виникнути кисневе голодування, що призводить до головного болю.

Вплив на центральну нервову систему. Тривале використання комп'ютера може не тільки стати причиною підвищеної стомлюваності й навіть запаморочень, але й викликати інші судинні порушення — денну сонливість, полохливість, апатію, неуважність, запальність, слабкість.

Психологічні проблеми. Підлітки, захоплені інтернет-спілкуванням, втрачають здатність до живої комунікації — їм складніше знаходити спільну мову з однолітками.

Проблеми з харчуванням. Захоплена комп'ютером людина часто забуває про їжу або й зовсім втрачає апетит. Інші, навпаки, починають харчуватися неконтрольовано — перекушувати прямо перед монітором і не особливо дбати про якість їжі.

Стрес та ожиріння. Люди, які проводять багато часу біля екрана, мають більш високий рівень стресу, що призводить не тільки до появи ожиріння, а й до розвитку деяких захворювань, пов'язаних із стресом (наприклад, розладів настрою, токсикоманії, цукрового діабету, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми).

Час роботи за комп'ютером має відповідати віковим і гігієнічним нормам: діти до 6 років — не більше 20 хв на день, 7-8 років — до 40 хв на день, 9-11 років — 1-1,5 год.

Потрібно чергувати роботу та відпочинок, робити перерви на 15 хв після кожної години роботи за комп'ютером.

Забезпечити правильне робоче місце: комп’ютерне крісло повинне відповідати росту дитини, мати високу спинку та підлокітники. Установлювати крісло потрібно на таку висоту, щоб погляд сидячої в ньому дитини був спрямований у центральну частину монітора.

Для монітора виберіть оптимальну яскравість і контрастність. Прослідкуйте, щоб за умовчанням стояв великий шрифт. Зверніть увагу, яка стоїть частота оновлення екрана — вона має бути максимально можливою (100 герц і більше).

Не забувайте робити гімнастику для очей і стежити за тим, щоб під час роботи ваше обличчя знаходилося на відстані 60-70 см від монітора.

Вправи для очей:

1. На рахунок 1 - 4 закрити очі, не напружуючи очні м’язи, на рахунок 1 -6 широко розкрити очі й подивитися вдалечінь. Повторити 4-5 разів.

2. Подивитися на кінчик носа на рахунок 1 - 4, а потім перевести погляд удалечінь на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

3. Не повертаючи голови, повільно робити кругові рухи очима вгору-вправо-вниз-вліво й у зворотний бік: вгору-вліво-вниз-вправо. Потім подивитися вдалечінь на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

4. Тримаючи голову нерухомо, перевести погляд, зафіксувавши його, на рахунок 1-4 вгору, на рахунок 1 -6 прямо; потім аналогічно вниз-прямо, управо-прямо, уліво-прямо. Виконати рух по діагоналі в один та інший бік, переводячи очі прямо на рахунок 1-6. Повторити 3-4 рази.

5. Не повертаючи голови, закритими очима «подивитися" праворуч на рахунок 1 -4 і прямо на рахунок 1-6. Підняти очі вгору на рахунок 1 -4, опустити вниз на рахунок 1-4 й перевести погляд прямо на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

6. Подивитися на вказівний палець, віддалений від очей на відстані 25-30 см, і на рахунок 1 -4 наблизити його до кінчика носа, потім перевести погляд вдалечінь на рахунок 1 -6. Повторити 4-5 разів.

Сучасне інформаційне суспільство найбільше асоціюється з Інтернетом як основою найновіших інформаційних відносин. Саме молоді люди є активними користувачами цієї мережі. Вони звертаються до Інтернету задля пошуку інформації (для навчання), віртуального спілкування, дія розваг.

Сайти соціальних ЗМІ дають змогу підліткам виконувати в режимі онлайн багато важливих у реальному житті завдань: залишатися на зв’язку з рідними та друзями, знаходити нових друзів, обмінюватися фотографіями й ідеями.

Підлітки активно користуються інтернетом як за допомогою домашнього комп’ютера, так і в навчальному закладі, в інтернет-кафе.

Підлітки можуть легко й анонімно отримати доступ до онлайн-інформації щодо своїх проблем зі здоров’ям. Усе більш доступними для молоді стають якісні ресурси з різних тем охорони здоров’я, цікавих дія цієї групи населення (наприклад, захворювання, що передаються статевим шляхом; зменшення стресу; ознаки депресії).

Але Інтернет і комп'ютер не можуть замінити сучасним школярам інших радощів життя: спілкування з однолітками, спортивні секції, творчі гуртки, туристичні поїздки, подорожі.

Про чинники інформаційної небезпеки.
Спілкування в Інтернеті приховує безліч психологічних небезпек, а неконтрольоване користування Інтернетом може призвести до таких небажаних наслідків, як інтернет-залежність. Більше до комп'ютерної та інтернет-залежності схильні ті користувачі, у яких занижена або завищена самооцінка. Іноді підлітки самі можуть створювати загрозу, починаючи погрожувати людям через Інтернет і порушуючи закон.

Потрібно пам’ятати, що небезпеку становлять сайти, присвячені порнографії, піротехніці, суїциду, обговоренню дії тих чи інших наркотичних речовин, тому краще ніколи їх не відвідувати. Небезпеку становить також спілкування з незнайомими людьми в чатах, утягнемня в азартні ігри.

Інтернет-залежність це:

• залежність від комп’ютера, нав’язлива пристрасть роботи з комп'ютером (ігри, програмування);

• інформаційне порснавантаження — безкінечні подорожі мережею, пошук інформації по базах даних і пошукових сайтах;

• патологічна схильність до азартних ігор, онлайнових аукціонів, електронних покупок;

• залежність від соціального застосування Інтернету: спілкування в чатах, групові ігри, форуми, що може призвости до заміни реальної сім’ї і друзів віртуальними;

• патологічна пристрасть підлітків до Інтернету може призвести до тяжких депресій.

Правила інтернет безпеки:

• Нікому без дозволу членів вашої родини не давайте особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу рідних і близьких, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

• Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно повідомте про це рідних і близьких людей.

• Ніколи не погоджуйтеся на зустріч із людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно повідомити рідних і близьких людей. Зустріч повинна відбутися в людному місці у світлий час доби й у присутності дорослих.

• Не надсилайте свої фотографії чи іншу інформацію без попереднього обговорення в колі рідних і близьких людей.

• Не відповідайте на листи образливого та провокаційного змісту.

• Не заходьте на сайти, які суперечать загальнолюдським цінностям.

• Не давайте нікому, крім рідних і близьких людей, свої паролі, навіть найближчим друзям.

• Не робіть протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

Про залежність від комп’ютерних ігор. Це одна із серйозних проблем сучасного суспільства — поряд з алкоголізмом і наркоманією. По суті, усі три недуги підпорядковують собі людей, відволікаючи їх від реального світу й дуже швидко викликають хворобливе звикання. Залежність від комп'ютерних ігор можна умовно поділити на дві групи: потяг до звичайних комп’ютерних ігор і залежність від і тру мережі.
Симптоми, при появі яких варто задуматися про необхідність лікування, виражаються в зміні поведінки людини:

• Нав'язливе прагнення перевіряти оновлення гри;

• постійне збільшення часу, проведеного за комп’ютером;

• постійне збільшення грошових витрат на платні ігри й доповнення до них;

• прояв агресії стосовно відволікаючих факторів;

• нехтування всіма важливими справами на користь ігор;

• нездатність як-небудь планувати свій час;

• повна відмова від спілкування з реальними друзями, заміна їх віртуальними супутниками;

• нехтування власним здоров'ям, гігієною та іншими особистими факторами на користь розваг.

Отже, вплив ЗМІ на людину має суперечливий характер: як позитивні, так і негативні сторони. Узагалі інформацію в ЗМІ підбирають, обробляють і оприлюднюють звичайні люди. І невідомо, наскільки ця інформація є достовірною й чи можна їй довіряти. Щоб відрізнити істину від брехні, потрібно набувати навичок критичного мислення та вміло їх використовувати. Це допоможе вам убезпечити себе від інформаційних небезпек — пов'язаних з Інтернетом, комп’ютером, іншими засобами масової інформації.

Пропонуємо вам ознаки людини, яка критично мислить:

Відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми.

Компетентність — прагнення обґрунтувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи.

Допитливість — уміння проникнути в сутність джерел інформації.

Незалежність мислення — власні погляди, переконання, вольовий характер.

Уміння дискутувати.

Проникливість — здатність до проникнення в сутність питання, явища, інформації.

Самокритичність.